СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
НАКУПУВА́ТИСЯ
НАКУПИ́ТИСЯ
, уплю́ся, у́пишся, НАКУПУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, НАКУПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док., розм., перев. із запереч. [S]не[/S].
1
.
Закупити що-небудь у достатній кількості
.
Чи скоро ви накупитеся? Увесь базар хочете закупити
(Сл. Б. Грінченка)
;
Морозива не було. Та й добре, що не було, бо все одно за п'ять карбованців на всіх не накупишся
(Ю. Збанацький)
;
На батькову пенсію та мамин заробіток не накупишся, а взуття на хлопцях так і горить
(П. Автомонов)
;
Пізніше я писав..: “Картопля цього року вродила, сливок теж рясненько вчепилося, так що приїжджай, Яшо, бо там у вас купувати все треба, а дуже багацько не накупуєшся...”
(В. Шкляр)
;
– Дорого все стало, спробуй накуплятися з таким заробітком
(з газ.)
.
2
.
тільки накупи́тися, з інфін. і без дод., перен.
Заходитися дуже активно, інтенсивно діяти, виконувати що-небудь і т. ін.
Настирливі сумні почування не давали мені спокою, .. неначе люті закатовані вороги накупились мучити мою душу серед розкоші рідного краю
(І. Нечуй-Левицький)
;
// 
Дуже активно, інтенсивно виявитися
.
Знову дощ – чи він накупився
(П. Чубинський)
.