ІМАМІ́Я

, ї, ж.

Одна з основних гілок шиїтського ісламу; поміркований шиїзм, що визнає дванадцять імамів із роду Алі ібн Абу Таліба

Ранній період в історії імамії тривав до “великого приховання”, що розпочався зі смертю 940 року четвертого, останнього, імама, й триває досі

(з наук. літ.)

;

Імамія сьогодні поширена в Ірані, Азербайджані, Іраку, Лівані, Бахрейні та інших країнах

(з наук.-попул. літ.)