СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПІДЛО́ВЛЮВАТИ
, юю, юєш, недок., ПІДЛОВИ́ТИ, овлю́, о́виш; мн. підло́влять; док.
1
.
тільки док., кого, розм.
Вистеживши, розшукавши, застати, побачити, затримати кого-небудь десь
.
Я добре знав усі його криївки.., тому за кілька днів я підловив дезертира біля під'їзду одного з будинків на окраїні Києва
(М. Кідрук)
.
2
.
кого на чому, перен., розм.
Те саме, що лови́ти 7
.
Робот у шкірянці зловтішно ошкірився: він любив підловлювати стукачів на щирості!
(Г. Тарасюк)
;
Справляє дуже неприємне враження, коли аудиторія “підловлює” доповідача на ігноруванні доробку попередників
(з наук. літ.)
;
Кожен колись підловлював себе на усвідомленні, що певна ситуація вже була, подія вже траплялася. Це так званий ефект дежавю
(з газ.)
;
Від безсилля перед невідомим робилося ніяково і соромно, наче тебе підловили на чомусь стидному
(О. Ульяненко)
;
Міністр уміло підловив візаві на численних організаційних помилках
(з газ.)
.
3
.
перев. док., кого, що.
Перехоплювати, зупиняти когось або щось у русі, уражати, знаходячи слабке місце
.
Гайдук сильно розмахнувся шаблею. А козак підловив його і сіконув навхрест вістрям і по лівій щоці
(Ю. Логвин)
;
Уже за третім разом я підловив один із танків, і він так спалахнув, що на узвишші відразу розвиднилося
(В. Шкляр)
.