СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-13(А-ПОКІ́РНО)
?
НАДҐРА́ТКА
, и, ж., мат., фіз.
Твердотiла структура, у якiй, окрiм перiодичного потенцiалу кристалiчної ґратки, наявний додатковий потенцiал із перiодом, що суттєво перевищує сталу ґратки.
Першi теоретичнi роботи, у яких досліджено проходження струму в структурах із надґратками, показали, що провiднiсть визначається тунелюванням через потенцiйнi бар'єри
(з наук. літ.)
;
Надґратки вiдкрито на початку XX ст. унаслідок дифракцiї рентгенiвських променiв
(з наук.-попул. літ.)
;
До надґраток, які не пов'язані з напiвпровiдниками, належать, зокрема, магнiтнi та сегнетоелектричнi
(з навч. літ.)
.