СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ДУ́ДНИК
2
, а, ч.
Трав'яниста рослина родини зонтичних із дудчастим стеблом, перистим листям, зеленувато-білими квітками, зібраними у зонтики; дягель
.
Поодаль стояла хатка без вікон, двері дудником заросли
(Є. Пашковський)
;
Дудник поширений у лісових і лісостепових районах України
(з наук.-попул. літ.)
;
Дудник призначають як відхаркувальне при ларингітах, бронхітах і пневмоніях, для збудження апетиту, при функціональних розладах шлунково-кишкового тракту
(з навч. літ.)
.