ВОСЬМИПІ́ЛЛЯ

, я, с., с. г.

Система сівозміни, при якій орна земля поділяється на вісім ділянок, кожна з яких по черзі засівається різними культурами

У передових поміщицьких маєтках у 40-х роках ХІХ ст. замість застарілого трипілля впроваджувалося п'ятипілля, шестипілля і навіть восьмипілля

(з навч. літ.)

;

На десяти гектарах землі господарства було застосовано восьмипілля

(з газ.)