СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЕКСКРЕТУВА́ТИ
, у́є, недок. і док., що, фізл.
Виділяти кінцеві продукти обміну, сторонні речовини і т. ін. з організму (про органи екскреції)
.
Деякі види мікроводоростей здатні екскретувати цукри, вуглеводні або етанол назовні, у культуральне середовище, тобто енергетичні речовини можна отримати без порушення рослинних культур
(з наук. літ.)
;
У клініці гемодіаліз інколи поєднують із гемосорбцією, що дає можливість додатково видалити з крові речовини, які повинна була б екскретувати нирка
(з навч. літ.)
.