ЕКСКЛЮЗИ́В
, ч.
1
. род.
у.
Те, що існує в одному екземплярі; щось виняткове
. Добрі люди кажуть, що я погарнішала. Ще б пак! .. Вся в ексклюзиві від Вікторії Чорби.., а не з якоїсь там Туреччини
(Г. Тарасюк)
;Міні-пекарні працюватимуть над створенням хлібного ексклюзиву
(з газ.)
;Одним з ексклюзивів Зимненського монастиря є мініатюрні варенички із чорницями
(з газ.)
;//
Матеріал, признач. для конкретного засобу масової інформації
.– Перш ніж ви відправите мене на війну.., спочатку я застовблю
[застовплю]
сенсацію про машину часу. Ви дасте мені ексклюзив(В. Кожелянко)
;Під одним дахом організатори зібрали членів редколегії часопису та героїв його ексклюзивів
(з газ.)
.2
. род.
у.
Те, що притаманне лише комусь, чомусь або характерне для когось, чогось
. Тягали одне одного за краватки .. Але це ніякий не ексклюзив у теперішньому цивілізованому світі. Навіть у японському парламенті билися
(Л. Костенко)
;Проблема правової плутанини щодо відокремлення політичної відповідальності від кримінальної – не український ексклюзив
(із журн.)
;У 2009 році змінилися пріоритети наших музикантів на користь розуміння оригінальності та ексклюзиву власної творчості
(із журн.)
.3
. род.
а,
лінгв.Займенникові або дієслівні форми, які вказують на те, що адресат мовлення не входить до числа учасників дії; протилежне
інклюзив
.Ексклюзив утворює субкатегоріальне значення у структурі змісту категорії особи “ми (я) без тебе / без вас“
(з наук. літ.)
;Як особлива форма займенника ексклюзив є в мовах Австралії, Америки, Африки, Центральної та Південно-Східної Азії, Океанії
(з наук.-попул. літ.)
.