СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЕКСКЛЮЗИ́В
, ч.
1
.
род.
у.
Те, що існує в одному екземплярі; щось виняткове
.
Добрі люди кажуть, що я погарнішала. Ще б пак! .. Вся в ексклюзиві від Вікторії Чорби.., а не з якоїсь там Туреччини
(Г. Тарасюк)
;
Міні-пекарні працюватимуть над створенням хлібного ексклюзиву
(з газ.)
;
Одним з ексклюзивів Зимненського монастиря є мініатюрні варенички із чорницями
(з газ.)
;
// 
Матеріал, признач. для конкретного засобу масової інформації
.
– Перш ніж ви відправите мене на війну.., спочатку я застовблю
[застовплю]
сенсацію про машину часу. Ви дасте мені ексклюзив
(В. Кожелянко)
;
Під одним дахом організатори зібрали членів редколегії часопису та героїв його ексклюзивів
(з газ.)
.
2
.
род.
у.
Те, що притаманне лише комусь, чомусь або характерне для когось, чогось
.
Тягали одне одного за краватки .. Але це ніякий не ексклюзив у теперішньому цивілізованому світі. Навіть у японському парламенті билися
(Л. Костенко)
;
Проблема правової плутанини щодо відокремлення політичної відповідальності від кримінальної – не український ексклюзив
(із журн.)
;
У 2009 році змінилися пріоритети наших музикантів на користь розуміння оригінальності та ексклюзиву власної творчості
(із журн.)
.
3
.
род.
а,
лінгв.
Займенникові або дієслівні форми, які вказують на те, що адресат мовлення не входить до числа учасників дії; протилежне
інклюзив
.
Ексклюзив утворює субкатегоріальне значення у структурі змісту категорії особи “ми (я) без тебе / без вас“
(з наук. літ.)
;
Як особлива форма займенника ексклюзив є в мовах Австралії, Америки, Африки, Центральної та Південно-Східної Азії, Океанії
(з наук.-попул. літ.)
.