СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ЖУ́ПАН
, а, ч.
1
.
іст.
Правитель округу (жупи) в південних і західних слов'ян; людина знатного, іноді навіть князівського роду
.
У ХІІ ст. серед обов'язків жупана чеського князівства були збір ополчення і командування ним, стягування податків, здійснення правосуддя
(з наук. літ.)
;
За угорським адміністративно-територіальним устроєм, у ХІІІ ст. українські землі на Закарпатті було розподілено між сімома жупами, на чолі яких стояв жупан
(з навч. літ.)
.
2
.
У сучасній Хорватії – посада губернатора; людина, яка обіймає таку посаду
.
Вибори жупана впродовж останніх 30 років відбуваються за традицією, яка колись побутувала в усіх містах півострова Істрія
(з наук.-попул. літ.)
.