СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
НАВА́ЛЮВАЛЬНИК
, а, ч.
1
.
мор.
Вантажне судно для перевезення сипких і кускових вантажів без тари, навалом; навалювальне судно
.
Розрізняють навалювальні судна, пристосовані до перевезення вантажів широкої номенклатури (універсальні навалювальники), та призначені лише для одного виду вантажу – руди, кам'яного вугілля, цементу тощо
(з наук.-попул. літ.)
.
2
.
Те саме, що нава́лювач.
Навалювальник лісоматеріалів зайнятий створенням міжопераційних і сезонних запасів хлистів і дерев, навантаженням дерев, хлистів і круглих лісоматеріалів на лісовозний поїзд і розвантаженням їх
(з мови документів)
.