НАБІ́ЙНИЦЯ

, і, ж.

Сумка або пояс з гніздами для рушничних і пістолетних набоїв; патронташ

Постеля до ладу прибрана. Над нею висіла найбільша і найцінніша прикраса, гордість господарева – дубельтівка й шкіряна набійниця

(В. Підмогильний)

;

По крутому схилу, чіпляючись за кущі, спускалась людина. В хутрянім капелюсі, у ватяних штанах, в жупані з .. козулячої шкіри, підперезанім мотузкою; через плече набійниця, при поясі ніж

(І. Багряний)