СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ГІДРОДВИГУ́Н
, а́, ч.
Гідравлічна машина, що перетворює механічну енергію рідини на механічну енергію веденої ланки (вала, штока і т. ін.); гідравлічний двигун
.
При використанні лопатевого гідродвигуна доведено можливість досягнення 80–85 % рівня ступеня стабілізації динамічного натягу ниток основи при швидкостях в'язання 1800–2800 петельних рядків за хвилину
(з наук. літ.)
;
Відповідно до форми робочих органів розрізняють: зубчасті, шиберні та поршневі об'ємні гідродвигуни
(з наук.-попул. літ.)
;
У лопатевих гідродвигунах, які використовуються на гідроелектростанціях, у гідравлічних передачах машин тощо робочою рідиною є переважно вода
(з навч. літ.)
.