СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДОСТОСЛА́ВНИЙ
, а, е, уроч.
Який гідний слави; славетний, знаменитий
.
Здавалося, що Карапетян міг би розповідати свої новели безкінечно, перевершуючи достославну, міфічну Шехеразаду
(І. Багряний)
;
Прибув Палій з ватагою січовиків у достославний Київ
(Василь Шевчук)
;
Достославний князь Божедар упокоївся
(В. Малик)
.