СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
О́ЩИР
, у, ч., розм.
Те саме, що ви́шкір 1
.
Ногаєць побачив просто перед собою білий ощир посмішки під тонкими, врозліт, тарганячими вусами, чорний блиск очей з-під збритих брів
(Ю. Мушкетик)
;
* У порівн.
В пластмасових очках
[Анастасії]
нарешті мелькає живе почуття – злоба, затаєна хижа ворожість, навіть губка рефлекторно смикається ощиром – тільки гарчання бракує
(О. Забужко)
.