НЕРОЗБІ́РЛИВІСТЬ

, вості, ж.

Абстр. ім. до нерозбі́рливий.

Може, Яковенкові слова долітали тепер до Юрчика теж спотворено і той чув таку саму нерозбірливість?

(П. Загребельний)

;

В поле зору поліції він потрапив через свою нерозбірливість у стосунках

(А. Кокотюха)

;

Усе було сповнене юної жаги, курортної нерозбірливості і цікавості до всього нового

(І. Роздобудько)