СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЖУРКОТІ́ТИ
ЖУРКОТА́ТИ
, о́че, ЖУРКОТІ́ТИ, ти́ть, недок.
Підсил. до журча́ти.
Відітхнув
[Каїн]
на полонині, Край джерела, що в зворі журкотіло
(І. Франко)
;
Неподалік журкотіла річка
(Валерій Шевчук)
;
Журкотали весняні струмки, ховаючись під білосніжними шапками снігу
(із журн.)
.