СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-13(А-ПОКІ́РНО)
?
НАДИ́БАНИЙ
, а, е, розм.
Дієпр. пас. до нади́бати.
З давніх часів полюбили цю гору мавки, або лісниці. Вони вміли ставати подібними до дівчини чи жінки, про яку думав надибаний у лісі леґінь чи молодий ґазда
(з легенди)
;
// 
нади́бано, безос. пред.
Герман .. слухати не хотів скептичних уваг оберштайгера
[старшого штейгера],
що там, у тій ямі, нема ані сліду воску, що поклад глини, який там надибано, .. виключає віск
(І. Франко)
.