ДУНГА́НИН
див.
дунга́ни
.ДУНГА́НИ
, га́н, мн. (одн. дунга́нин, а, ч.; дунга́нка, и, ж.).
1
. Поширена в літературі назва однієї з народностей, що живе в Північно-Західному Китаї
. Говорять дунгани на північному діалекті китайської мови, із запозиченнями з арабської та перської мов
(з наук.-попул. літ.)
;І китайські, і середньоазійські дунгани – мусульмани-суніти
(з наук.-попул. літ.)
;Основне заняття китайських дунган – землеробство (озима, яра пшениці, бобові та ін.)
(з навч. літ.)
.2
. Народ китайської етномовної групи, який мешкає в Казахстані, Киргизстані, Узбекистані; нащадки мусульманських емігрантів
. Мова і матеріальна культура середньоазійських дунган схожа на мову і культуру китайських дунган, оскільки вони є вихідцями з північно-західних провінцій Китаю
(з наук. літ.)
;Займаючись землеробством, дунгани сприяли його розвитку в сусідніх тюркських народів
(із журн.)
.