СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ВРУ́БКА
, и, ж., буд.
З'єднання колод і брусів без проміжних елементів
.
Одна з найпоширеніших врубок – це врубка зубом, коли кінець однієї колоди чи бруса впирається в іншу колоду чи брус, з силою притискаючись до нього
(з наук.-попул. літ.)
;
Вершиною теслярського мистецтва вважається врубка під деяким кутом. Така конструкція досить стійка і навіть не потребує додаткових кріплень
(із журн.)
.