ПРИБАЛТІ́ЙКА

див.

прибалті́йці

ПРИБАЛТІ́ЙЦІ

, ів, мн. (одн. прибалті́єць, йця, ч.; прибалті́йка, и, ж.).

Жителі країн Прибалтики

Очевидно, слов'янська прабатьківщина межувала з прабатьківщиною прибалтійців, внаслідок чого ряд балтизмів залишився в усіх слов'янських мовах

(В. Русанівський)

;

Ні педантичний німець, ні гоноровий прибалтієць не дозволять собі зробити те, що заборонено законом і завдає шкоди

(із журн.)

;

У вирішальний момент прибалтійка двічі схибила і втратила шанси отримати навіть бронзову медаль

(з газ.)