СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
АВАНТУ́РНИЙ
АВАНТЮ́РНИЙ
, рідко АВАНТУ́РНИЙ, а, е.
1
.
Стос. до авантюри (у 1 знач.)
.
Шура починала розуміти, що й величезні простори за її спиною здаються їй так безповоротно, назавжди відвойованими саме тому, що їх взято не авантюрними десантами, не бомбами з верескливими “психічними” сиренами, не декоративним загоном мотоциклістів. Ні! Їх сходжено крок за кроком, ґрунтовно переміряно ногами піхотинця
(О. Гончар)
;
Після сильного волею Хмельницького і могутніх соратників його, після авантюрних Виговських та Брюховецьких надійшов час розважливих, поміркованих Многогрішних та Самойловичів
(Ю. Мушкетик)
;
Цей режисер із легкістю йде на авантурний творчий ризик і допомагає молоді у здійсненні експериментальних проектів
(з газ.)
.
2
.
Багатий на пригоди, пригодницький
.
У Володьки, наприклад, таке авантюрне життя, що його на десяток романів вистачило б
(Д. Бузько)
;
Українська новелістика в 30-ті роки дала велику кількість оповідань. Чимало з них – це штампи авантюрної, кримінальної новели
(з наук. літ.)
.