СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
БУЦ
, виг.
1
.
Звуконаслідування, що означає глухий звук, перев. від удару рогами
.
Баси глушать весь звук і на виході чути лише глухе “буц-буц-буц”
(із журн.)
.
2
.
розм.
Уживається як присудок за знач. бу́цати і бу́цатися.
– Баран, баран, буц!
(примовка)
;
Джмелі спросоння буц! – лобами! Попадали, ревуть в траві
(М. Вінграновський)
.