ДІОКСИ́Н
, у, ч., хім.
Високотоксична хлорвмісна речовина, яка утворюється як побічний продукт при спалюванні сміття, в целюлозно-паперовому виробництві і т. ін. та здатна накопичуватися в організмі
. У процесі спалювання нафти і продуктів її переробки в повітряний басейн викидаються вуглекислий і чадний гази, оксиди сірки й азоту, свинець, діоксин та інші високотоксичні продукти
(з наук. літ.)
;Діоксини надзвичайно стабільні в ґрунті і зберігаються в основному у верхніх шарах – на глибині 2–5 см
(з наук.-попул. літ.)
;Із ґрунту діоксини поглинаються рослинами й ґрунтовими організмами, а потім з овочами і фруктами, а також і через інші ланки харчових ланцюжків потрапляють до організму людини
(з наук.-попул. літ.)
.