СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ВСЕЗАГА́ЛЬНИЙ
(УСЕЗАГА́ЛЬНИЙ), а, е.
Який поширюється на всіх
.
Одна з них
[кімнат]
була їдальнею, дитячою, будуаром дружини, друга – його ательє або робітнею, як він висловлювався, куди потрапити можна було, тільки пройшовши через першу всезагальну кімнату
(В. Підмогильний)
;
Не переводячи віддиху, зцiпивши зуби, в якомусь всезагальному зацiпенiннi вони мчали од вагона до свого барака, де можна було впасти на нари й проспати до ранку
(П. Загребельний)
.