МАРА́ТХІ

, невідм.

мн., одн., ч. і ж.

Народ, райони розселення якого приблизно збігаються з територією штату Махараштра на заході Індії.

Хоча історія маратхі складає понад тисячоліття, він досяг найбільшого розквіту, коли імперія Маратха, створена Шиваджі Махараджем у 1674 році, підкорила більшу частину Південної Азії

(з наук.-попул. літ.)

ж.

Офіційна мова штату Махараштра в Індії

Синтаксис маратхі в порівнянні з синтаксисом інших індоарійських мов має значно менш індоєвропейський характер

(з наук.-попул. літ.)

;

На маратхі говорить близько 80 мільйонів осіб

(з навч. літ.)