ЗМІНЯ́ТИ

, я́ю, я́єш, кого, що (чого) на кого – що, розм.

Док. до міня́ти 1; обміняти кого-, що-небудь на когось або щось рівноцінне

А в район (щоб про телят більше не питали) Повідомив: “На вола ялівку зміняли”

(С. Олійник)

;

З ляхами вип'ю море кави. Зміняю біле на рябе. Ну, хитрував, лестив, лукавив... Чого добивсь? Лиш уплямив себе!

(Л. Костенко)

;

– Завтра зміняю грошей і буду на них дивитися. На франки

(І. Карпа)

;

Проміняти

[

Мар'яна

Можна змінять козацьку волю на моє серце?

(С. Васильченко)

;

Я вийшов з піснею із бою і на перо зміняв багнет. Але дорогою одною ідуть і слюсар, і поет

(В. Сосюра)