СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ГОЛОСУВА́ТИ
, у́ю, у́єш, недок.
1
.
за кого – що і без дод.
Віддавати голос (у 7 знач.) за кого-, що-небудь
.
З одної і другої купи хтось викликуваний заходив до канцелярії і голосував
(В. Стефаник)
;
Спочатку дехто з родичів затаїв на Свирида Яковлевича глибоку досаду: начальством став, самі обома руками голосували за нього, а ні в чому не уважить
(М. Стельмах)
;
– Я за неї голосував! Голос за неї віддав і притому – щиро
(О. Гончар)
.
2
.
що і без прям. дод.
Вирішувати що-небудь поданням голосів
.
– Голосувати пропозицію Мертенса. – І резолюцію Рудольфа Штора! Швидше!
(В. Винниченко)
;
– Значить, голосуємо? – сказав Левко. – Шкіпером “Колумба“ – Марка Завірюху
(М. Трублаїні)
;
– Невже то правда: що б не голосував Матюха, завжди “одноголосно” проходить?
(А. Головко)
.
3
.
розм.
Підняттям руки зупиняти таксі або інший транспортний засіб для поїздки в ньому
.
Роззирнувшись, Рибалка зійшов з бровки на дорогу і почав голосувати
(А. Кокотюха)
;
Гриць Штундера і Юрко Немирич уже майже годину простояли, голосуючи коло дороги на виїзді з Коломиї
(Ю. Андрухович)
.
(1)
 
Голосува́ти обома́ рука́ми
за що
охоче погоджуватися на що-небудь, підтримувати, схвалювати щось
.
Гарну пару видивив її сокіл
[син]
. Разом з Галиними батьками Марія Михайлівна голосує за їхнє весілля обома руками
(В. Поліщук)
.