ГОЛОСНИ́ЦЯ
, і, ж., діал.
1
. Гортань
. Дурний, хто, помилок лякаючись, Не сміє братися до діла, – Так, як би я не їв, лякаючись, Щоб кришка в голосницю не влетіла
(І. Франко)
;У мене самого від почутого так пересохла голосниця, що я не міг говорити
(В. Шкляр)
.2
. Скроня, висок
. На голосницях Каламаря вже вибилася сивина
(І. Чендей)
;І. Огієнко підсумовує: ”Як бачимо, ми вживаємо в своїй мові або сло#ва російського ”висок” (правда, сильно в нас уже закоренилося), або польського ”скроня”, а між тим маємо своє – голосниця (місце, де голос ніби входить до нас?)”
(з наук. літ.)
.3
. Народна назва корпусу або його частин у музичних інструментах
. На верхній деці цимбалів є резонансні отвори, або голосники. Саму ж деку по-українському називають голосницею
(Г. Хоткевич)
;Опівночі Юр Кошута приклав до уст пищок
[свисток]
трембіти і з голосниці вихопилося й полинуло горами протяжне гудіння(Р. Андріяшик)
;У західних регіонах побутували різновиди сопілки – денцівка, дводенцівка, флояра, а також трембіта – довга (до 3 м) конічна дерев'яна труба без отворів. Діаметр її поступово збільшувався від 25 до 60 см, утворюючи розтруб (голосницю)
(з наук.-попул. літ.)
.4
. мн.
Вертикальні стовпчики, з яких складається каркас ліхтарика церкви
. Церква виглядає монументально. Додають декоративності барокові форми завершення – баня, ліхтар, вишукана аркада нижніх голосниць та ґанок із профільованими стовпчиками
(із журн.)
;Враження від гарного храму псує бляшане покриття й обшивка зрубів картонними листами, під якими щезли аркади голосниць
(з Інтернету)
.