СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ГОЛОСЛІ́ВНО
.
Присл. до голослі́вний.
Навіть якщо сам підсудний голослівно визнає за собою провину, її треба ще довести на конкретних матеріалах слідства й судового розгляду
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Гриць Духота, вислухавши усі доводи, обурився: все це було голослівно
(П. Панч)
.