ГОЛОСИ́НА

, и, ж., розм.

Сильний або грубий голос; голосище

Падуга благеньких полотняних декорацій колихалась угорі. Такої голосини давно не чули стіни театру

(Ю. Смолич)

;

Малиновіли цигарками двоє чолов'ягів і дебеліший з них дебелою голосиною прогуготів: – Отже, значить, – рубаємо! Потихеньку вночі рубаємо колгоспні акації додому собі на дрівця!

(М. Вінграновський)