ГОЛОПУ́ЦЬОК
, цька, ч., розм.
1
. Безпере пташеня
. Притьмом я повитягав одного за одним трьох галчат .. Це були тремтячі, на смерть перелякані голопуцьки
(Б. Антоненко-Давидович)
;– Ба! – скаже тоді Арсен, задерши голову до лелеки. – Ухопив
[жабеня],
кажеш? Ну, неси, неси, погодуй своїх голопуцьків(Григір Тютюнник)
.2
. перен.
Про малу дитину
. Нарешті й школа .. Я мимоволі випинаю груди, ступаючи в двір. Тут повно учнів: і старших, і молодших, і зовсім ще голопуцьків
(А. Дімаров)
;Як пустка свисне у печі, то, наплодивши злидні, голопуцьків, не посилай до баби по харчі
(Л. Костенко)
; * Образно.
Вона така, що твій запорожець. Дарма, що дівка, а перед парубком не поступиться, а ти? Голопуцьок, та й годі
(С. Добровольський)
.