ГОЛОДУВА́ННЯ
, я, с.
Стан і дія за знач. голодува́ти.
Дехто вмер, бо з'їв вижебрані скоринки, коли вже шлунок від довгочасного голодування збігся
(В. Барка)
;Десь після триденного голодування про їжу навіть не думалось – ніби й не існувало на світі ні борщів, ні хліба
(Ю. Збанацький)
;Я ж залишався так само худим, десь-то далися мені взнаки оті дитинські голодування
(І. Білик)
.Хроні́чне недоїда́ння (голодува́ння)
див.
недоїда́ння
.△
(1)
Кисне́ве голодува́ння
– патологічний стан організму людини або тварин, що розвивається внаслідок недостатнього постачання органам кисню або порушення засвоєння його тканинами; гіпоксія
.Кисневе голодування супроводить багато патологічних станів, зокрема хвороби легень, анемію, різні отруєння, висотні хвороби тощо
(з наук. літ.)
;Експериментально доведено, що тварини різних класів по-різному переносять кисневе голодування
(з наук.-попул. літ.)
.