ГО́ЛОД

, у, ч.

Гостре відчуття потреби в їжі, сильне бажання їсти

Соломії докучав голод. Уже другу добу вона нічого не їла, під серцем її млоїло, в животі корчило

(М. Коцюбинський)

;

Коли ми виспались після чатування, я відчув нестерпний голод

(Олесь Досвітній)

;

Од голоду в животі аж верещало

(Д. Бузько)

;

Тривале недоїдання через відсутність їжі

– А мене хто чим годував, як я з голоду пухла?.. – одказала, повертаючись, Марина

(Панас Мирний)

;

Я от їхав і бачив, як на моїх очах мерли з голоду люди

(В. Винниченко)

Відсутність або гостра нестача хліба та інших продуктів харчування через неврожай або з інших причин у населеному пункті, районі, країні тощо

Я думав про тьму, що в тих селах царить, Про бідність, про голод, про муку

(І. Франко)

;

Втратила

[Україна],

крім мільйонів загиблих в боях і засланнях політичних, ще 6 мільйонів од голоду в урожайний 1932 рік

(О. Довженко)

;

Рано вдарили морози; вибили всю ярь і озимицю

[ярину й озимину],

заповідався й на той рік голод

(П. Загребельний)

на кого – що і з означ., перен.

Гостра нестача кого-, чого-небудь украй необхідного

Я мушу наситити жагучий голод на добрі речі

(У. Самчук)

;

– Чому б тобі та не поїхати до Петербурга? Там зараз голод на вчителів, на учнів і взагалі на всякий учений люд

(Василь Шевчук)

Намлі́тися го́лодом

див.

намлі́тися

◇

(1)

[І] го́лод і (та) хо́лод <[І] хо́лод і (та) го́лод>

–

важкі життєві умови з великими матеріальними нестатками

Отак жив Чіпка, ріс, виростав у голоді та в холоді, у злиднях та нестачах

(Панас Мирний)

;

[

Йоганна

Своїм достатком я йому служила і всій його громаді помагала, щоб міг він мати скрізь собі притулок, щоб голоду й холоду не знав

(Леся Українка)

;

– А маленьким же .. чого тільки не було йому: і холод, й голод – усе було волам чужим хвости крутить

(А. Тесленко)