ГОЛОВНИ́Й
, а́, е́.
1
. Прикм. до голова́ 1
. Яків відчув, як поступово в нього затихає головний біль
(А. Шиян)
;//
Признач. для голови
.Заслала
[мати]
простинею, .. положила дві головні подушечки зверху(Панас Мирний)
;Там, з-за скелі, на один мент мигнула червона головна пов'язка і зникла
(М. Коцюбинський)
.2
. Який рухається попереду чого-небудь; передній
. І згадав він по дорозі, Що у головнім обозі Там у нього бранців много
(І. Франко)
;Він наказав усім чотирьом гарматам цілитися в головний танк
(Л. Первомайський)
.3
. Найважливіший, основний, суттєвий
. Головне місце на возі займала залізна бочка
(М. Коцюбинський)
;Мартоха навіть не раз спихала головну роботу на старших дочок
(Леся Українка)
;Іван Іванович полював на .. барсука
[борсука],
білку та іншу тайгову дичину .. Але головною пристрастю було полювання на тигрів(О. Довженко)
;//
у знач. ім. головне́,
но́го,
с.Те, що становить основу, суть чого-небудь
.Як це часто буває в момент крайнього горя, її думки хапалися за стороннє, щоб забути головне
(О. Гончар)
;Усі чекали головного: коли перед вічем стане зможений варязький князь
(І. Білик)
.4
. у знач. вставн. сл. головне́.
Уживається для вираження ставлення до висловлюваної думки або для оцінки висловленого
. [
Психіатр
:]
Головне, не треба читати на ніч. Тоді, сподіваюсь, і безсоння мине(Леся Українка)
;Люблять мене чи не люблять – це справа другорядна, головне, не мати мук сумління
(Валерій Шевчук)
.5
. Який перебуває в центрі чого-небудь або є центром чогось; центральний
. З бічних вулиць і завулків все виїздили на головну вулицю нові грузовики
(В. Кучер)
;Від головної пристані і десь аж до плавнів снує понад водою розтривожений людський мурашник
(О. Гончар)
;Страйк на головних підприємствах фірми нічого не дав
(В. Чемерис)
.6
. Який очолює що-небудь; старший над ким-небудь
. До головного інженера ставився
[Каринський],
як старанний учень до вчителя(Ю. Шовкопляс)
;Так і пропрацював Микола Андрійович тимчасово виконуючим обов'язки головного редактора аж цілих шість років
(В. Чемерис)
;//
у знач. ім. головни́й,
но́го,
ч., розм.Той, хто очолює що-небудь; керівник
.Я сьогодні дзвонив у редакцію. Головного не було, десь у командировці
(В. Кучер)
;Дзвонить телефон, Голобородько піднімає трубку: – Голобородько! Заступник головного
(В. Яворівський)
.