ГОЛОВА́НЬ
, я́, ч.
1
. розм.
Людина або тварина з дуже великою головою; головач
. В камеру заглянув одноокий головань, поморщив носа
(Ю. Збанацький)
;Назустріч Чакові підвівся згорблений головань у дротяних окулярах
(В. Нестайко)
;//
перен.
Про рослину з великою квіткою чи плодом на верхівці стебла
.Гляньте .. на ряди голованів-соняшників, що розійшлися по межах, мов що загубивши
(С. Васильченко)
.2
. Прісноводна риба родини коропових
. В ямах там отакенні окуні. На бистрині на плесах головані грають...
(Ю. Логвин)
;У Дністрі водяться стерлядь, в'язь, лящ, мінога українська, вирезуб, головань, судак та інші види риб
(з навч. літ.)
;У басейні Прип'яті практично зник головань через те, що там не залишилося субстрату, на якому він може нереститися
(з Інтернету)
.