ГОЛОВА́

, и́,

ж.

Частина тіла людини або тварини, в якій міститься мозок – вищий відділ центральної нервової системи

Головою молодою На руку схилилась, До півночі невесела На зорі дивилась Княжна моя

(Т. Шевченко)

;

Подивився Давид на їхні ноги червоні, похитав головою й нічого не сказав

(А. Головко)

;

* Образно.

Карпат висока голова Віта безхмарне небо

(Т. Масенко)

;

Одиниця лічби худоби

Щодня і щогодини то в одній, то в другій отарі не дораховувалися кільканадцяти голів

(З. Тулуб)

;

Розбрелась в степу худоба – Ціла тисяча голів

(І. Нехода)

;

перен.

Велика квітка чи плід на верхівці стебла рослини

На грядках жовтіли здорові голови повняків-гвоздиків, чорніли чорнобривці

(І. Нечуй-Левицький)

;

З темної зелені виступили важкі голови соняшників

(В. Козаченко)

ж.

Ця частина тіла людини як орган мислення; мозок

Мислі в голові важкі вертілись, тьмили світ, мов пил

(І. Франко)

;

В голові роїлося багато різних думок

(О. Гуреїв)

;

перен.

Розум, свідомість

– Чіпка мій моторний, удатний, золоті в його

[нього]

руки й голова неабияка...

(Панас Мирний)

;

Про розумну людину

– То дід – голова! Прехороший, прерозумний, про старовину вам розкаже, говіркий який!..

(Ганна Барвінок)

;

– Юрій Олександрович?.. Що за голова! Блискучий розум!

(В. Підмогильний)

;

Про людину як носія певних якостей

– Стара, необачна голово!.. схаменись! Ти б приступив гуляти й там, де добрі люди сумують і плачуть вельми!

(Марко Вовчок)

;

Тож і здавалось молодим головам, що без них там ніяк не наведуть ладу, на тому фронті

(Ю. Збанацький)

ч. і ж.

Особа, яка веде збори, засідання і т. ін

– Прошу намітити кандидатуру на голову даного зібрання

(М. Хвильовий)

;

Максим затуманеними очима глянув на голову засідання

(Н. Рибак)

ч. і ж., чого.

Керівник установи, об'єднання, товариства, організації або окремих їх відділів

Голова сільради довго дзвонив кудись телефоном

(Л. Смілянський)

;

На голову колгоспу Івана Сергійовича обрали одноголосно

(А. Шиян)

;

У дореволюційній Росії і в Україні – керівник деяких виборних органів

Багатого голову скинули й обрали за голову

[волості]

чередника

(І. Нечуй-Левицький)

ч. і ж. (з великої літери).

У складі офіційної назви керівника держави, уряду або вищих державних органів

До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України

(Конституція України)

;

У засiданнях Ради нацiональної безпеки і оборони України може брати участь Голова Верховної Ради України

(з навч. літ.)

ч. і ж., перен., розм.

Основне, головне в чому-небудь

Риба – вода, ягода – трава, а хліб – всьому голова

(прислів'я)

;

– Всьому на світі голова – фабрика

(Ю. Яновський)

ч. і ж., перен.

Авторитетна особа; головна людина в якій-небудь справі

[

Парвус

Не жінка хаті голова, а чоловік, не їй його судити, не їй за його

[нього]

й ручити...

(Леся Українка)

;

[

Князь

Я князь! Я голова Всіх руських владників!

(І. Франко)

;

[

Текля

Ми з старим живемо, як ті голубки .. Що він каже, те й роблю. На те ж він голова двору

(О. Левада)

ж.

Перші ряди, передня частина чого-небудь, що рухається

Голова колони вже входила в браму

(А. Хижняк)

;

Далеко, аж у голові поїзда, майже біля паровоза, стовбичив вартовий

(К. Гриб)

ж.

Продукт харчування у вигляді кулі, конуса і т. ін

– От і почав Хоцінський до мене вчащати; .. шле мені з сахарні по голові сахару, – бачу, чогось годить мені, тупцяє коло мене

(І. Нечуй-Левицький)

;

Голова сиру

Зало́млювати / заломи́ти го́лову (ши́ю)

див.

зало́млювати

;

Зашумі́ло (загу́пало, забрині́ло) в голові́

див.

зашумі́ти

;

Крути́ти / покрути́ти па́льцем ко́ло чола́ (голови́, скро́ні і т. ін.)

див.

крути́ти

;

Не пошкодува́ти [й] життя́ (голови́)

див.

пошкодува́ти

;

Оці́нювати / оціни́ти (оцінува́ти) го́лову

див.

оці́нювати

;

Поверта́ти (оберта́ти) / поверну́ти (оберну́ти) го́лову (обли́ччя, ши́ю і т. ін.)

див.

поверта́ти

;

Прикрива́ти / прикри́ти го́лову

див.

прикрива́ти

;

Ска́раний на смерть (на го́рло, на го́лову) <Ска́раний сме́ртю>

див.

ска́раний

;

Скара́ти на смерть (на го́рло, на го́лову) <Скара́ти сме́ртю>

див.

скара́ти

;

Скида́ти (ски́дувати) / ски́нути го́лову (голово́ю)

див.

скида́ти

;

Скрутну́ти голово́ю

див.

скрутну́ти

;

Става́ти / ста́ти на го́лову (на ру́ки, на ла́пи і т. ін.)

див.

става́ти

;

Стина́ти / стя́ти (зітну́ти) го́лову

див.

стина́ти

;

Схиля́ти / схили́ти го́лову на гру́ди (на плече́)

див.

схиля́ти

;

Схопи́ти (ухопи́ти) го́лову в ру́ки (рука́ми, в доло́ні)

див.

схо́плювати

;

Товкма́чити у го́лову

див.

товкма́чити

;

Тріску́чий біль [голови́]

див.

біль

;

(1)

У голова́х (у голові́, в го́лову)

–

під головою, під голову або біля голови, коло того місця, куди кладуть голову

Середина куреня .. В глибині ліжко з дровиняк заслано воловою шкурою, в головах сідло

(І. Карпенко-Карий)

;

Свічка блимала на столику в головах

(М. Коцюбинський)

;

Подушку перебила

[Марія]

пухкенько – поклала в голову, застелила рядном

(А. Головко)

○

(2)

У пе́ршу го́лову,

у знач. присл.

–

насамперед, передусім

Ходе

[ходить]

чутка, що одеська громада береться видати мої праці .. В першу голову вони постановили “Лихі люди”

[повість]

(Панас Мирний)

;

На першій пожовклій сторінці

[зошита]

стояло: “Перелік творів художньої літератури, які повинна прочитати в першу голову кожна порядна людина”

(І. Волошин)

△

(3)

Ада́мова голова́,

ент.

–

великий нічний метелик родини сфінксів

Я говорю не про чарівну мандрагору, я говорю про адамову голову: про метелика, що з черепом на голові

(М. Хвильовий)

;

(4)

Ме́ртва голова́,

ент.

–

нічний метелик родини бражникових, візерунок на спині якого нагадує обриси черепа

Апетит на чуже добро в цього хитрого злодія чималенький: мертва голова за один раз з'їдає стільки, скільки важить сама

(з наук.-попул. літ.)

;

(5)

Міськи́й (се́лищний, сільськи́й) голова́

–

головна посадова особа територіальної громади – міста, селища, села (або добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл) в Україні

З осторогою взяв

[Мирон]

слухавку, бадьорий чоловічий голос на тому кінці дроту видався знайомим. Так і є: дзвонив міський голова Володимира-Волинського

(Г. Тарасюк)

;

Є рішення Конституційного Суду щодо селищних і міських голів – обиратись одночасно вони не можуть, бо повноважень ради та їх голови набували в різні терміни

(із журн.)

;

До храму на службу завітав і Київський міський голова разом з іншими посадовими особами

(з газ.)

;

Сільський голова щиро подякував гостям за допомогу, запевнивши, що громада дбайливо доглядатиме саджанці

(з газ.)

◇

(6)

Аж голова́ загула́,

зі сл.

ударитися

–

дуже сильно

Молодиці закрутились серед хати та вдарились лобами так, що аж голови загули

(І. Нечуй-Левицький)

;

(7)

[Аж] голова́ (в голові́) кру́титься (моро́читься, па́морочиться, макі́триться, замакі́трюється і т. ін.) чия, у кого, кому і без дод. <[Аж] голова́ закрути́лася (заморо́чилася, запа́морочилася, замакі́трилася і т. ін.) чия, у кого, кому і без дод.> <[Аж] у голові́ закрути́лося (заморо́чилося, запа́морочилося, замакі́трилося)>

у кого, кому і без дод.

а)

хто-небудь перебуває у хворобливому стані, коли все ніби хитається, перекидається; кому-небудь стає зле

Аж у голові морочилось від утоми

(з переказу)

;

В голові макітриться, стогну я на печі

(Ю. Яновський)

;

– Не знаю, що воно... Голова паморочиться, нудить... і нічим дихати...

(А. Шиян)

;

В голові макітриться, перед очима все танцює і крутиться. Але я йду

(Ю. Збанацький)

;

На рундуку у неї голова закрутилася, ув очах потемніло і.., як сніп, вона повалилася додолу

(Панас Мирний)

;

Так я заїхала до Станіслава, а поки вилізла, поки ніччю до свахи дотюпала, то так прислабла, що аж мені в голові закрутилося

(Н. Кобринська)

;

Здавалось, хвилина – і голова йому запаморочиться, він упаде під людські ноги

(Ю. Збанацький)

;

У голові замакітрилося, в очах потемніло, землі під ногами не стало

(із журн.)

;

б)

кому-небудь стає моторошно, неприємно, страшно

[

Ендерсон

Як згадаю, що треба повертати в лікарню, то паморочиться в голові. Не лікарня, а дім для божевільних

(Мирослав Ірчан)

;

Вихор глянув у провалля, і в нього запаморочилася голова

(В. Кучер)

;

Чим дальш їдеш, тим краща врода; пішли і долинки з прогалинами, як рута, зеленими, і яри з проваллям, що як глянеш, то у голові закрутиться

(О. Стороженко)

;

Глянув

[Улас]

униз, і в його

[нього]

голова заморочилась

(І. Нечуй-Левицький)

;

в)

хто-небудь важко переносить сильну дію або надмірний вияв чогось

В глибоких ямах, серед задухи й смороду, од яких крутиться голова, працюють... тисячі робітників

(М. Коцюбинський)

;

Хто ж видав, насадити таку силу сих лелій, та ще й білих! А пахнуть як, аж в голові морочиться, жадної делікатності нема в тих квітках

(Леся Українка)

;

Вийшли у двір. Тільки за двері – зразу мов чорним рядном накрило: темно, аж у голові морочиться

(С. Васильченко)

;

А пташки співають так весело, що аж макітриться в голові

(М. Сиротюк)

;

– І все про електрику та механіку торохтіли. І так всю дорогу, аж голова в мене замакітрилась

(В. Добровольський)

;

г)

хто-небудь втрачає здатність нормально сприймати, розуміти щось із якоїсь причини

[

Катря

Професор таке говорить, що в голові макітриться, нічого не розумієш

(І. Микитенко)

;

Від його

[вина]

найменшої крапельки макітрилося в голові

(О. Ільченко)

;

Я ж уроки вчив, аж голова замакітрилась

(О. Донченко)

;

ґ)

хто-небудь приголомшений чимсь, спантеличений, розгублений через щось

У всій його постаті вчувалася впевненість бувалого вояки, котрому за найтяжчої скрути не паморочиться голова

(Ю. Бедзик)

;

[Аж] дур голови́ бере́ться

див.

дур

;

Аж за го́лову взя́тися

див.

узя́тися

;

[Аж (ма́ло не)] рва́ти (де́рти, ску́бти) на собі́ (на голові́) воло́сся (чуб, чу́ба)

див.

рва́ти

;

Аж шку́ра [на голові́] боли́ть

див.

шку́ра

;

Баламу́тити го́лову (го́лови)

див.

баламу́тити

;

(8)

Без голови́

–

нерозумний, некмітливий, дурний

Як голова без голови, то й ноги не ходять

(прислів'я)

;

Мені потрібні люди розумні, а без голови і так є, та ніхто на них не зважає

(з газ.)

;

Без [тре́тьої (сьо́мої)] кле́пки [в голові́ (в ті́м'ї)] <Без кле́пок [у голові́ (в ті́м'ї)]>

див.

кле́пка

;

Без тя́ми (рідше без тя́мки, без тя́мку) [в голові́]

див.

тя́ма

;

Без царя́ (без царка́) в голові́

див.

цар

;

(9)

Би́та голова́

–

бувала, досвідчена людина

Наш провідник був досвідчений турист, бита голова

(із журн.)

;

Би́ти (вдаря́ти) / вда́рити в го́лову

див.

би́ти

;

Би́тися голово́ю об стіну́ (об мур, в мур)

див.

би́тися

;

Бі́дна голі́вонька (голова́)

див.

голі́вонька

;

Бра́ти / взя́ти го́лову в ру́ки

див.

бра́ти

;

Бра́ти / взя́ти (забра́ти) [собі́] в го́лову

див.

бра́ти

;

Бра́тися (хапа́тися) / взя́тися (вхопи́тися) за го́лову

див.

бра́тися

;

Ва́жити голово́ю (життя́м)

див.

ва́жити

;

Вали́ти (зва́лювати, переклада́ти) / звали́ти (перекла́сти) з хво́рої (дурно́ї) голови́ на здоро́ву

див.

вали́ти

;

Вбга́ти в го́лову

див.

вбга́ти

;

Вбива́ти / вби́ти в го́лову

див.

вбива́ти

;

Вбива́ти / вби́ти собі́ в го́лову

див.

вбива́ти

;

Вбира́ти (втя́гувати, всува́ти і т. ін.) [N]/[/N] ввібра́ти (втягти́, втягну́ти, всу́нути і т. ін.) го́лову в пле́чі

див.

вбира́ти

;

В голові́ кебе́та догори́ дри́ґом ста́ла

див.

кебе́та

;

В голові́ подлу́бати

див.

подлу́бати

;

Верти́ться (кру́титься) в голові́

див.

верті́тися

;

Вибива́ти (виганя́ти) / ви́бити (ви́гнати) дур (ду́рощі, ду́рість) [з голови́]

див.

вибива́ти

;

Ви́бити з голови́

див.

вибива́ти

;

Ви́вітрити хміль з голови́

див.

виві́трювати

;

Викида́ти / ви́кинути дур з голови́

див.

викида́ти

;

Ви́кинути (ви́трусити) / викида́ти з голови́ (з па́м'яті, з ду́мки, рідко з ума́ і т. ін.)

див.

викида́ти

;

Ви́летіти (ви́вітритися, рідше ви́слизнути) / виліта́ти (виві́трюватися, рідше вислиза́ти) з голови́ (з па́м'яті)

див.

виліта́ти

;

Випада́ти / ви́пасти з ду́мки (з голови́, з па́м'яті)

див.

випада́ти

;

Вироста́ти / ви́рости на [ці́лу] го́лову

див.

вироста́ти

;

Ви́сі́ти над голово́ю

див.

ви́сі́ти

;

Ви́соко нести́ (трима́ти) го́лову

див.

нести́

;

Ви́ще го́лову

див.

ви́ще

;

Ви́ще се́бе (своє́ї голови́, пу́па) не ско́чиш (не підско́чиш)

див.

ско́чити

;

Відірва́ти (відкрути́ти) го́лову

див.

відрива́ти

;

Відповіда́ти / відпові́сти́ голово́ю

див.

відповіда́ти

;

Ві́тер у голові́ [гра́є (ві́є, сви́ще, посви́стує і т. ін.)] <Ві́тру [в голові́] бага́то>

див.

ві́тер

;

Ві́шати / пові́сити го́лову

див.

ві́шати

;

Впада́ти / впа́сти в го́лову (на ду́мку)

див.

впада́ти

;

Вро́їтися в го́лову

див.

вро́їтися

;

Все переплу́талося (поплу́талося, переверну́лося і т. ін.) / плу́тається (переверта́ється) в голові́ (в думка́х)

див.

весь

;

Встроми́ти го́лову в петлю́

див.

встромля́ти

;

Вступа́ти / вступи́ти в го́лову

див.

вступа́ти

;

Вступа́ти / вступи́ти тума́ном у го́лову

див.

вступа́ти

;

Втелю́щуватися / втелю́щитися в го́лову

див.

втелю́щуватися

;

Втовкти́ (втовкма́чити, втелю́щити, вки́нути) / втовкма́чувати в го́лову (в довбе́шку, в макі́тру)

див.

втовкти́

;

Втопи́ти го́лову (до́лю, рідко голо́воньку)

див.

втопи́ти

;

Втрача́ти (губи́ти, тра́тити) / втра́тити (згуби́ти, стра́тити) го́лову

див.

утрача́ти

;

(10)

Гаря́ча (палка́) голова́ (голі́вка)

–

запальна, нестримана, нерозважлива людина з пристрасною вдачею

– Росія пошле свої війська і збройне примусить ляхів виконати всі наші вимоги. – Те-ге-ге! – розсміявся обозний. – Гаряча голівка в тебе, доню

(М. Старицький)

;

Приводництво

[керівництво]

над військом треба доручити чоловікові розсудливому й поміркованому, а не такій палкій голові, як у ясновельможного князя

(І. Нечуй-Левицький)

;

– Дуже недоречно, – суворим голосом мовить сліпий, – через декотрі гарячі голови може загальмуватися важлива справа

(Ю. Яновський)

;

Знайшлися палкі голови, які не витримали чекання, не хотіли ждати довше і підняли повстання передчасно, без належної підготовки

(В. Владко)

;

Більша частина делегатів стоїть на твердих, виважених позиціях, але були й гарячі голови, які заходили надто далеко у своєму радикалізмі

(з газ.)

;

Гла́дити / погла́дити по голі́вці (по голові́)

див.

гла́дити

;

(11)

Голова́ боли́ть

у кого, кому і без дод.

–

хто-небудь турбується, уболіває за когось, щось

І чого тобі так за всякий дріб'язок болить голова?

(М. Стельмах)

;

[

Кряж

Весна, а в тебе й голова не болить, чи там сіють, чи ні

(М. Зарудний)

;

За довгі роки всіляких кампаній, реляцій і бенкетів колишні “хазяї” навчилися грати у що вгодно... А про справжнє діло, про землю-годувальницю – голова не боліла

(із журн.)

;

(12)

Голова́ ва́рить

чия, у кого

–

хто-небудь здатний, спроможний розумно, логічно мислити; хтось розумний, кмітливий

– Певно, спросоння в мене голова не дуже варила, бо я майже нічого не міг збагнути

(Л. Смілянський)

;

– Я не звик сидіти, – сказав Кучурба. – В мене, коли стою, голова ліпше варить

(Валерій Шевчук)

;

(13)

Голова́ діря́ва

чия, у кого і без дод.

–

хто-небудь безпам'ятний, забудькуватий

– Ой, коли б же не забути до ранку та сказать жінці про дочку .. Ой, мабуть, забуду! Чогось на старість у мене голова стала дірява

(І. Нечуй-Левицький)

;

Вона підійшла до столу й вигукнула: – Ні, не буде мені дороги, голова зовсім дірява стала... найголовніше – яблука – забула

(В. Собко)

;

(14)

Голова́ є

у кого і без дод.

–

хто-небудь може розумно, розсудливо міркувати

– Каєшся тепер, плачеш. А раніше що думала, а раніше голова була?

(Панас Мирний)

;

– Та от усе думаю: є в тебе голова чи немає? – загадково відказала Антониха. – Щось не так сказав? – схилився до неї дяк

(Валерій Шевчук)

;

(15)

Голова́ з ву́хами <Голова́ і два ву́ха>,

ірон.

–

нетямуща, некмітлива людина, неспроможна здогадатися про що-небудь або зорієнтуватися в чомусь (перев. при звертанні)

– Голово з вухами! Хоч при людях кажи на мене ти! – сказала Онися, торкнувши його по руці

(І. Нечуй-Левицький)

;

– Але як же ти будеш цілитися, голова твоя й два вуха? Ця ж лійка і мушку затулить, і того, в кого стрілятимеш

(В. Шкляр)

;

(16)

Голова́ злеті́ла (впа́ла, покоти́лася і т. ін.) [з плече́й (з плеч, з пліч)]

–

хто-небудь загинув

О, сором мовчки гинути й страждати, Як маєш у руках хоч заржавілий меч. Ні, краще ворогу на одсіч дати, Та так, щоб голова злетіла з плеч

(Леся Українка)

;

– Мені там

[на війні]

теж не мед питиметься... Може, й голова злетить

(Григорій Тютюнник)

;

(17)

Голова́ [йде́ (хо́дить)] / [пішла́ (заходи́ла)] о́бертом (кру́гом, хо́дором і т. ін.)

чия, у кого, кому і без дод.

а)

у кого-небудь виникає стан запаморочення (від хвороби, болю, голоду і т. ін.)

У мозку

[Якова]

сон-туман, тім'я мов хто коліном надавлював, голова кругом ходила

(Панас Мирний)

;

[

Микола

Слаба голова, кажеш. Правду кажеш! І без твого вишняку вона мені ходором ходила, а тепер ще гірше

(І. Франко)

;

[

Шалімов

І без вина голова обертом

(І. Кочерга)

;

Вікторія не може підвести руки. Стає млосно, йде обертом голова, тисне в грудях

(А. Хижняк)

;

Дух їстівного вдарив у ноздрі

[ніздрі]

й голова пішла обертом

(І. Багряний)

;

Голова йшла обертом від пахучих димів

(Ю. Андрухович)

;

б)

хто-небудь приголомшений чимсь, відчуває розгубленість (від надміру думок, вражень, численних турбот, справ і т. ін.)

[

Маруся

Кругом ходе

[ходить]

моя голова від думок тяжких

(Панас Мирний)

;

І то правда, скільки тих принципів на світі? Скільки ідей? Голова ходором ходить, як почнеш міркувати та метикувати

(І. Нечуй-Левицький)

;

Холодно в хатині, Клякнемо – та й годі; .. Голова йде кругом; Чорних думок повно, І стоїш похмурий, Сльози ллєш безмовно

(П. Грабовський)

;

Контрактом же я так зв'язаний, що не можу кинути службу раніше .. Голова йде кругом

(М. Коцюбинський)

;

[

Мар'яна

Голова у мене кругом ходить, серце чогось ізнило, ізболіло чую я на свою голову щось недобре!

(С. Васильченко)

;

Його голова йшла обертом від тих палких думок, які Іван

[Тобілевич]

привіз з Києва

(Ю. Мартич)

;

А Мартин Тергловий, хоч і сотником став, а не запанів. Від нього теж довідався

[Гуляй-День]

чимало такого, що голова обертом пішла

(Н. Рибак)

;

в)

хто-небудь втрачає здатність розумно, тверезо, реально сприймати, оцінювати дійсність

Молодий ти ще, битий ніколи не був, тому й голова тобі від слави йде обертом

(З. Тулуб)

;

Почав

[панич]

присоглашати

[пропонувати]

їхати з ним у город, за хазяйку бути... От моя дурна голова і пішла кругом

(Панас Мирний)

;

(18)

Голова́ лягла́ (полягла́, покоти́лася і т. ін.)

перев. чия

–

хто-небудь загинув

Де полягла козацька голова думлива, Виріс там будяк колючий та глуха кропива

(Леся Українка)

;

Невже Трясило гине?.. Шаблюка блиснула в Марини, і покотилась голова

(В. Сосюра)

;

(19)

Голова́ на пле́ча́х (на в'я́зах)

у кого

а)

хто-небудь розумний, тямущий

[

Свирид

У іншого ніби й голова на плечах, а придивишся гарненько...

[

Пилип

Побачиш порожнє місце

(М. Кропивницький)

;

б)

хто-небудь ще живий, не вмер

– Щоб же я на страшний суд не встав, коли ти до неї доторкнешся, поки в мене голова на плечах!

(П. Куліш)

;

(20)

Голова́ не поло́вою (не соло́мою, не кло́ччям і т. ін.) наби́та

у кого

–

хто-небудь має розум

[

Василь

Дуже вже вона маніжиться! У мене, слава Господові, голова не половою набита!

(М. Кропивницький)

;

(21)

Голова́ пу́хне (розпуха́є, ре́пається і т. ін.)

від чого, у кого і без дод.

–

хто-небудь постійно дуже напружено й зосереджено думає про щось

В писарші аж голова лущала з догадів

(І. Нечуй-Левицький)

;

– Коли вночі не спиться, почну примірятися в думці, як би це я хазяйнувати почав. Так чи повіриш, аж голова пухне од клопоту

(А. Головко)

;

Від дум і гадання розпухала

[у Надії]

голова

(Яків Баш)

;

– Наговорив стільки, що аж голова репається од думок

(І. Цюпа)

;

(22)

Голова́ розва́люється (тріщи́ть, розрива́ється і т. ін.)

у кого і без дод.

–

хто-небудь мучиться, страждає від сильного головного болю

[

Огнєв

(піднімає руку до бинта на голові):

]

Фу, голова розривається

(О. Корнійчук)

;

Сиволап прокинувся раптово, наче його хтось штовхнув .. В роті було погано, шалено калатало серце, тріщала голова. Вчора він знову пив

(Д. Ткач)

;

– Приїдеш бувало в найглухіше село, забрьоханий, стомлений як чорт. Голова розвалюється

(Ю. Збанацький)

;

Крякання, кудкудакання, цвірінькотіння зливаються в один невгамовний хор, від якого голова тріщить...

(Я. Гримайло)

;

(23)

Голова́ тумані́є (тума́ни́ться, чмані́є і т. ін.)

у кого і без дод.

–

хто-небудь втрачає чіткість думки, здатність виразно сприймати все навколишнє (від хвилювання, сильного болю, голоду і т. ін.)

Від голоду його нудило, голова туманіла, в скронях щось стукало лютим болем

(З. Тулуб)

;

Від тих суперечок голова чманіє

(К. Гордієнко)

;

Все клекотіло в ньому. Жаром палило груди, туманилась голова

(А. Шиян)

;

(24)

Голова́ ці́ла (на пле́ча́х)

у кого і без дод.

–

хто-небудь живий, не вбитий

Про славу думає лицар, а не про те, щоб ціла голова була на плечах

(П. Куліш)

;

– Не до вподоби моїм батькам, що знову про війну забалакали скрізь. Досить, – говорять, що з-над Висли з цілою головою їх одинець прийшов

(К. Гриневичева)

;

Го́лови попрова́лювати

див.

попрова́лювати

;

(25)

Го́лову за го́лову

–

повинна бути обов'язкова відплата тим самим за заподіяну кривду, образу і т. ін

Обвинуватили його

[барона]

в убивстві ґазди, а закон такий: око за око, зуб за зуб, голову за голову

(з казки)

;

Горобці́ цвірі́нькають у голові́

див.

горобе́ць

;

Гри́зти (точи́ти, рідко скребти́) / прогри́зти (проточи́ти) го́лову

див.

гри́зти

;

Дава́ти / да́ти (відда́ти) го́лову (рідше ру́ку) [відруба́ти (на відру́б, на ві́дсі́к і т. ін.)]

див.

дава́ти

;

Де взя́вся на на́шу (мою́) го́лову

див.

узя́тися

;

Держа́ти ро́зум в голові́

див.

держа́ти

;

Де́рти но́са (го́лову) [вго́ру]

див.

де́рти

;

Джмелі́ гуду́ть у голові́

див.

джміль

;

Дзвени́ть (дзво́нить, шуми́ть і т. ін.) / задзвені́ло (задзвони́ло, зашумі́ло і т. ін.) у ву́хах (у голові́)

див.

дзвені́ти

;

(26)

До голови́

–

цілком, повністю, без залишку

Розметаєм кодло змієве Ми до пня, до голови .. Славен будь довічно, Києве! Україно, вік живи!

(М. Рильський)

;

Ду́мка верти́ться (кру́титься) в голові́

див.

ду́мка

;

Ду́мка (га́дка) запада́є (лі́зе, прихо́дить і т. ін.) / запа́ла (влі́зла, прийшла́ і т. ін.) [в го́лову (до голови́)]

див.

ду́мка

;

Ду́мка [гвіздко́м] стрими́ть (стирчи́ть, сиди́ть і т. ін.) у голові́ (рідко у голі́воньці)

див.

ду́мка

;

Ду́мка (ду́ма) не вихо́дить з голови́

див.

ду́мка

;

Ду́мка майну́ла (сяйну́ла, бли́снула, пробі́гла і т. ін.) [в голові́]

див.

ду́мка

;

Ду́мка стре́льнула (рідко стрі́лила) в голові́ (в го́лову, до голови́)

див.

ду́мка

;

Думки́ (гадки́, ду́ми і т. ін.) сную́ться в голові́

див.

ду́мка

;

Думки́ (ду́ми) ко́лесом (хо́дором) заходи́ли (закрути́лися, пішли́) [в голові́]

див.

ду́мка

;

Думки́ стриба́ють (кружля́ють) / застриба́ли (закружля́ли) у голові́

див.

ду́мка

;

Думки́ ([та] гадки́, думки́-гадки́, ду́ми, ду́ми-гадки́) обсіда́ють (гризу́ть) / обсі́ли го́лову

див.

ду́мка

;

Дур захо́дить / зайшо́в у го́лову

див.

дур

;

Дури́ти го́лову

див.

дури́ти

;

(27)

Дурна́ голова́,

лайл.

–

нерозумна, нетямуща людина

Дурна голова не полисіє

(Номис)

;

Є лій у голові́

див.

лій

;

Жуки́ в голові́ <Із жуко́м у голові́>

див.

жук

;

Забива́ти / заби́ти [собі́] го́лову

див.

забива́ти

;

Заби́ти клин у го́лову (у ті́м'я)

див.

забива́ти

;

Заби́ти [собі́] в го́лову

див.

забива́ти

;

Забрело́ в го́лову

див.

забріда́ти

;

Заверта́ти / заверну́ти го́лову

див.

заверта́ти

;

Зави́нути (зави́ти) го́лову рушнико́м

див.

завива́ти

;

За́воро́т голови́

див.

за́воро́т

;

Зав'яза́ти го́лову (голі́воньку)

див.

зав'я́зувати

;

Задира́ти / заде́рти го́лову

див.

задира́ти

;

Задо́вбувати / задовба́ти в го́лову

див.

задо́вбувати

;

Заду́рювати / задури́ти го́лову

див.

заду́рювати

;

За́йчики в голові́ стриба́ють

див.

за́йчик

;

Закружи́ти го́лову

див.

закружи́ти

;

Замакі́трювати / замакі́трити го́лову (світ)

див.

замакі́трювати

;

Заморо́чувати / заморо́чити го́лову (па́мороки)

див.

заморо́чувати

;

Замути́ти го́лову (ро́зум)

див.

замути́ти

;

Запада́ти / запа́сти в го́лову

див.

запада́ти

;

Засу́шувати го́лову

див.

засу́шувати

;

Затума́ни́лося в голові́

див.

затума́нюватися

;

Затума́нювати / затума́ни́ти го́лову (ро́зум, рідше о́чі)

див.

затума́нювати

;

Зату́ркувати / зату́ркати го́лову

див.

зату́ркувати

;

Захова́ти в голові́ (у па́м'яті) що <Захова́ти па́м'ять про кого, що>

див.

захо́вувати

;

Захо́дити / зайти́ в го́лову

див.

захо́дити

;

Збрести́ в го́лову (на ду́мку, ум)

див.

збрести́

;

Звали́тися / зва́люватися на го́лову (на ру́ки, на пле́чі)

див.

зва́люватися

;

(28)

З (від) голови́ [аж] до ніг (до стіп) <З (від) ніг (від стіп) до голови́>

а)

повністю, цілком

Емене, яка досі скоса поглядала на чужинок, підступила ближче і почала оглядати їх з голови до ніг

(М. Коцюбинський)

;

Черговий зміряв Андрія оком з голови до стіп

(І. Багряний)

;

– Все одно мокрий я з голови до ніг, – сказав він, – то чому б і справді Рубонові не допомогти?

(А. Шиян)

;

Черниш уже був з ніг до голови в новому, вирядився, як до параду

(О. Гончар)

;

Кавоман втримав чашку, і це була помилка – вже перша черга вихлюпнула з денця псевдокофейний коричневий фонтан й щедро з голови до ніг вмила Дмитра

(А. Крижанівський)

;

б)

дуже

Хоч би був чистий як лід, а білий як сніг, то тебе обмовлять від голови до ніг

(прислів'я)

;

Жах перейняв її від стіп до голови. Півнеба проковтнула мутно-чорна обважніла хмара

(Г. Хоткевич)

;

в)

у всьому (у думках, у вчинках і т. ін.)

Поруч з оповіданнями Яновського мужньо лунали в дні війни оповідання Олександра Довженка, такого, як і Юрій Іванович, романтика з голови до ніг

(М. Рильський)

;

Дівчина – одна на мільйони. Це авантюристка з ніг до голови

(Ю. Яновський)

;

(29)

З голово́ю

а)

розумний, кмітливий

В громаді о. Гервасій був чоловік з головою

(А. Свидницький)

;

– Ти ж, Мироне, чоловік з головою, при начальстві ходив, надивився на всяку всячину, сам знаєш, що я не буду квасити заяви, мов огірки

(М. Стельмах)

;

б)

(перев. зі сл.

укритися

замотатися

пірнути

і т. ін.)

увесь, повністю

Христя .. кинулась, було, – та й пірнула з головою в сніг

(Панас Мирний)

;

Повернувся

[Коробець]

похмурий, ні на кого не глянувши, пробрався в свій куток, ліг, замотався з головою

(Ю. Збанацький)

;

в)

з надлишком, цілком (перев. про гроші)

Якби ти прислав в Одесу мені рублів з 10, то вже було б з головою доволі

(Леся Українка)

;

– Невже така цяцька

[свічник]

п'ятдесят карбованців коштує? Це ж добра корова з телицею... – Корова чи віл, не знаю, а цілий рік тобі на хліб з головою вистачить

(М. Стельмах)

;

г)

(у що, зі сл.

поринати

поринути

і т. ін.)

уважно заглибившись, не відволікаючись ні на що

Як приїхав додому, зараз з головою мусив упірнути в роботу і бюрову, і власну

(М. Коцюбинський)

;

Він з головою поринає в фольклорно-етнографічні записи

(із журн.)

;

Він кинувся до сейфа, витяг креслення, розстелив їх на столі, замкнув двері кабінету, сів у крісло й з головою поринув у роботу

(В. Собко)

;

Зе́лено в голові́

див.

зе́лено

;

(30)

З кіндра́тиком у голові́

–

недоумкуватий, психічно хворий

– Грамотний чоловік і на глитая шию гне. А може, він теє... з кіндратиком у голові

(В. Речмедін)

;

Зложи́ти (положи́ти, покла́сти, скла́сти) / поклада́ти (кла́сти, склада́ти) го́лову (життя́, рідше ду́шу)

див.

зложи́ти

;

Зніма́ти / зня́ти го́лову

див.

зніма́ти

;

Золи́ти го́лову

див.

золи́ти

;

(31)

Золота́ голова́

–

здібна, обдарована людина

За лісника .. служив Онисько Вертихвіст; чоловік – просто золота голова, коли б не такий внадливий до скляного бога

[до алкогольних напоїв]

(О. Кониський)

;

Брянський – ветеран полку... Золота голова! Коли кінчимо війну, я його обов'язково направлю в Академію. Його місце там

(О. Гончар)

;

[І] в го́лову (в ду́мку, в ду́мці, в думка́х) [собі́] не кла́сти (не поклада́ти)

див.

кла́сти

;

[І] в го́лову (в ду́мку) не прихо́дить / не при́йде

див.

прихо́дити

;

[І] в го́лову не кладе́ться

див.

кла́стися

;

І волоси́на (во́лос) не впаде́ (не спаде́, рідко не заги́не) з голови́

див.

волоси́на

;

[І] голови́ не підвести́

див.

підво́дити

;

І на го́лову (рідко на ву́ха) не налі́зе (рідко не злі́зе)

див.

нала́зити

;

[І] не бере́ться [до] голови́

див.

бра́тися

;

(32)

[І] не в голові́

кому, у кого

–

хто-небудь не виявляє інтересу до когось, чогось

– Домні і не в голові наше гуляння. Знаю я добре, яка туга прийшла їй до серця

(Марко Вовчок)

;

(33)

Капу́стя́на (ку́ряча, дубо́ва) голова́,

зневажл.

–

некмітлива, нерозторопна, неуважна людина

Хотів би

[Йосько]

.. ремесла вчитися. – Іди, іди, капустяна голово, гадаєш, що тебе хтось прийме

(І. Франко)

;

– Що, – каже, – я за куряча голова! Кого я йду рятувати? Хіба в неї нема жениха боронити?

(П. Куліш)

;

– Ну, та й дубова ж у тебе голова, моє серденько!

(І. Франко)

;

Кат його́ (тебе́, її́ і т. ін.) [ба́тька (го́лову)] зна́є (зна)

див.

кат

;

Кива́ти / покива́ти голово́ю

див.

кива́ти

;

Ки́нутися в го́лову

див.

ки́датися

;

Кла́сти / покла́сти го́лову на пла́ху

див.

кла́сти

;

Клопота́ти / заклопота́ти го́лову

див.

клопота́ти

;

Клопота́ти собі́ (свою́) го́лову

див.

клопота́ти

;

Комі́ть голово́ю

див.

комі́ть

;

(34)

Ко́тяться го́лови

чиї, кого і без дод.

–

гинуть люди в бою

І чудно й нудно, як поміркую, Що часто котяться голови буйнії За теє диво!

(Т. Шевченко)

;

– Якби наші голови тут котились? Чи .. пролила б за мною сльозу, га?

(О. Гончар)

;

Кров ударя́є (бу́хає, шиба́є) / уда́рила (забу́хала, шибну́ла) в го́лову (в лице́, в обли́ччя, до голови́, до лиця́)

див.

кров

;

Крути́ти голово́ю (ро́зумом, мо́зком, мі́зками і т. ін.)

див.

крути́ти

;

Крути́ти (закру́чувати) / закрути́ти го́лову

див.

крути́ти

;

Ку́рці ні́де (нема́ (нема́є) де) голови́ простроми́ти

див.

простро́млювати

;

Лама́ти [собі́] го́лову

див.

лама́ти

;

Ле́две го́лову підво́дити / підвести́

див.

підво́дити

;

Лі́зти / влі́зти в го́лову (рідко до голови́, в па́мороки)

див.

лі́зти

;

Лі́зти че́рез го́лови

див.

лі́зти

;

Лягти́ голово́ю (голова́ми)

див.

ляга́ти

;

Майну́ло (мелькну́ло, мигну́ло і т. ін.) в голові́

див.

майну́ти

;

Ма́ти [всі] кле́пки́ в голові́

див.

ма́ти

;

Ма́ти [до́бру] го́лову на [пле́ча́х (на в'я́зах, рідко на ка́рку і т. ін.)]

див.

ма́ти

;

Ма́ти олі́ю (лій, рідше сма́лець і т. ін.) в голові́ <Ма́ти лій під чу́бом>

див.

ма́ти

;

Ма́ти ро́зум [у голові́]

див.

ма́ти

;

Ма́ти свій ро́зум [у голові́]

див.

ма́ти

;

Ма́ти тя́му (тя́мку) [в голові́]

див.

ма́ти

;

Моро́чити го́лову

див.

моро́чити

;

Мути́ти го́лову (ду́шу)

див.

мути́ти

;

Набива́ти / наби́ти го́лову (в го́лову) <Набива́ти го́лову кло́ччям>

див.

набива́ти

;

Наверті́ти в голові́

див.

наві́рчувати

;

На го́лова́х (на голові́) ходи́ти <Тро́хи на го́лова́х (на голові́) не ходи́ти>

див.

ходи́ти

;

(35)

На го́лову

чию

а)

(зі сл.

мою

свою

нашу

)

на мене, на нас

[

Кукса

Ох-хо-хо! Так за що ж на мою голову звалилось таке горе?

(М. Кропивницький)

;

[

Риндя

Якби не той Шелест, то й ніякої діалектики не було б .. Вихопився він на нашу голову

(М. Зарудний)

;

б)

(зі сл.

твою

вашу

)

тобі, на тебе або вам, на вас

Час від часу навідувались сини, дочки, добрі сусіди. – Ох, яке нещастя на вашу голову, любий Чирику! – співчували вони

(Ю. Збанацький)

;

в)

(чию)

для утримання, щоб утримувати кого-небудь

– Ні, ви тільки скажіть – чи не здурів, не сказився чоловік? Чужу дитину брати, та ще й на мою голову

(М. Коцюбинський)

;

Прийшла і Христя на зиму додому, на материну голову прийшла

(К. Гордієнко)

;

На го́лову ви́щий

див.

ви́щий

;

На го́лову лі́зти

див.

лі́зти

;

(36)

Над голово́ю (над го́ловами)

чиєю, чиїми, перев. зі сл.

скоїтися

трапитися

і т. ін.

–

з ким-небудь

Цілий день тупцювалися та толкувалися одрадяни, не знаючи, як виплутатися з тії біди, що негадано-несподівано скоїлася над їх головами

(Панас Мирний)

;

Надури́ти го́лову

див.

надури́ти

;

Наклада́ти / накла́сти (наложи́ти) голово́ю

див.

наклада́ти

;

Нами́лити ши́ю (го́лову, в'я́зи)

див.

нами́лювати

;

(37)

На сві́жу го́лову

–

не втомленим, після відпочинку

Андрієву справу найліпше буде розв'язати уранці, на свіжу голову

(І. Багряний)

;

– Ви відпочиньте з дороги. А взавтра вранці – на свіжу голову – ми поговоримо, – сказав він

(Д. Бузько)

;

(38)

На свою́ го́лову

–

нашкодивши собі

Пані гаптувати її учить, шити; розумна, жвава вона, швидко й навчилась – на свою голову: пані зраділа та чужу роботу почала брати

(Марко Вовчок)

;

– От і дослужилася у людей, от і заробила добра на свою голову

(Панас Мирний)

;

Фельдшер узяв Чубенка за руку... – Та й у тебе, Чубенко, тиф, от і добігався на свою голову

(Ю. Яновський)

;

Нату́ркати (натурча́ти) у ву́ха (у го́лову)

див.

нату́ркувати

;

Нату́ркувати / нату́ркати го́лову

див.

нату́ркувати

;

Не вихо́дити (не схо́дити, не йти) з голови́ (з ду́мки, з ума́)

див.

вихо́дити

;

Не вклада́ється (рідше не мі́ститься) в голові́

див.

вклада́тися

;

Не гла́дити / не погла́дити по голі́вці (по голові́)

див.

гла́дити

;

Не дава́ти / не да́ти [й] волоску́ (волоси́ні, во́лосу і т. ін.) впа́сти з голови́

див.

дава́ти

;

Не зноси́ти голови́

див.

зно́шувати

;

Не йти́ (не лі́зти) з голови́ (з ду́мки, з ума́)

див.

іти́

;

Не йти́ (не лі́зти) / не піти́ (не полі́зти) в го́лову

див.

іти́

;

Нема́ (нема́є, не було́, не вистача́є, браку́є і т. ін.) [одніє́ї (тре́тьої, деся́тої і т. ін.)] кле́пки у голові́

див.

нема́

;

Не ма́ти [Бо́га в животі́, а] царя́ в голові́

див.

ма́ти

;

Не ма́ти гара́зду в голові́

див.

ма́ти

;

Не ма́ти де (куди́, до ко́го) го́лову (голови́) прихили́ти <Нема́ до ко́го прихили́тися>

див.

ма́ти

;

Не схили́ти / не схиля́ти голови́ (чола́, ши́ї і т. ін.)

див.

схиля́ти

;

Об'ї́сти го́лову

див.

об'їда́ти

;

Опусти́ти / опуска́ти го́лову

див.

опуска́ти

;

Охолоди́ти (остуди́ти) се́рце (го́лову, ду́шу і т. ін.)

див.

охоло́джувати

;

О́чі ма́ло (як) не ви́скочать / не виска́кують з голови́ (з орбі́т, з ло́ба)

див.

о́ко

;

Па́дати (спада́ти) / впа́сти на го́лову

див.

па́дати

;

Па́морочити (запа́морочувати) / запа́морочити го́лову (ро́зум, свідо́мість і т. ін.)

див.

па́морочити

;

Перебира́ти (перегорта́ти, перетру́шувати) / перебра́ти (перегорну́ти, перетруси́ти) у па́м'яті (в голові́, у ду́мці)

див.

перебира́ти

;

Переверта́ти / переверну́ти вниз голово́ю (го́ловами)

див.

переверта́ти

;

Переверта́ти / переверну́ти з ніг на го́лову

див.

переверта́ти

;

Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити, підво́дити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́, підвести́ і т. ін.) го́лову

див.

підніма́ти

;

Підніма́тися (підійма́тися, підно́ситися і т. ін.) / підня́тися (підійня́тися, піднести́ся і т. ін.) на го́лову (на бага́то голі́в) [ви́ще]

див.

підніма́тися

;

Підпира́ти [плечи́ма (голово́ю)] сте́лю

див.

підпира́ти

;

Підставля́ти / підста́вити го́лову (лоб, ло́ба і т. ін.) під ку́лю

див.

підставля́ти

;

Підставля́ти / підста́вити [свою́] го́лову (себе́) [під обу́х, під соки́ру]

див.

підставля́ти

;

Підсу́нути (підкла́сти) го́лову під ко́лесо

див.

підсува́ти

;

(39)

По́вна голова́

чого

–

дуже багато

Роботи й клопоту

[в Перегуди]

повна голова

(В. Кучер)

;

Гляди, ще Левантина дитину знайде, то клопоту повна голова буде

(Б. Грінченко)

;

Позадира́ти го́лови

див.

позадира́ти

;

Позаду́рювати го́лови

див.

позаду́рювати

;

Позбу́тися голови́

див.

позбува́тися

;

Позверта́ти в'я́зи (ши́ї, го́лови)

див.

позверта́ти

;

Поклада́ти / покла́сти го́лову під соки́ру

див.

покла́сти

;

Покопа́тися в свої́й голові́

див.

покопа́тися

;

Покрива́ти / покри́ти го́лову (голі́воньку, ко́су́ [ху́сткою])

див.

покрива́ти

;

Покрива́ти (укрива́ти) / покри́ти (укри́ти) ганьбо́ю (со́ромом, несла́вою і т. ін.) [го́лову]

див.

покрива́ти

;

Помути́лося в голові́

див.

помути́тися

;

Помутні́ло / мутні́є в оча́х (в голові́)

див.

помутні́ти

;

Понабива́ти го́лови

див.

понабива́ти

;

Поплати́тися життя́м (голово́ю)

див.

поплати́тися

;

Пополама́ти [собі́] го́лову

див.

пополама́ти

;

По́рожньо в голові́ (у ло́бі)

див.

по́рожньо

;

(40)

Поро́жня (пуста́) голова́,

зневажл.

–

нерозумна, нетямуща людина

Пуста голова – баранові рідня

(прислів'я)

;

– Я знаю таке дупло в дубі – велике-велике. Там ми обоє вмістимось .. І я, пуста голова, навіть не подумав, яке лихо могло спіткати того дуба, і побіг за Любою

(М. Стельмах)

;

Посила́ти [всі] громи́ і бли́скавки [на го́лову]

див.

посила́ти

;

Посипа́ти (присипа́ти) / поси́пати (приси́пати) го́лову по́пелом <рідше Си́пати по́піл на го́лову>

див.

посипа́ти

;

Посуши́ти [собі́] го́лову (мі́зки)

див.

посуши́ти

;

Прийти́ / прихо́дити в го́лову (на ро́зум, на ум і т. ін.)

див.

прихо́дити

;

Прикида́ти / прики́нути [собі́] в голові́ (в думка́х, ду́мкою і т. ін.)

див.

прикида́ти

;

Приткну́ти го́лову (себе́)

див.

притика́ти

;

Прихили́ти (приклони́ти) [свою́] го́лову

див.

прихиля́ти

;

Прова́лювати / провали́ти го́лову

див.

прова́лювати

;

Пропива́ти / пропи́ти го́лову (ро́зум)

див.

пропива́ти

;

Просвіти́ло в голові́

див.

просві́чувати

;

Просвітлі́ло в голові́ <Голова́ просвітлі́ла>

див.

просвітлі́ти

;

Пуска́ти / пусти́ти дур [у го́лову (в ті́м'я)]

див.

пуска́ти

;

Пусти́ти собі́ ку́лю в лоб (в ло́ба, в го́лову, в скро́ню)

див.

пуска́ти

;

Розви́днітися (розви́днитися) в голові́ (в оча́х)

див.

розвидня́тися

;

Розкида́ти / розки́нути ро́зумом (умо́м, мі́зками, голово́ю і т. ін.)

див.

розкида́ти

;

(41)

Розу́мна (твере́за, му́дра і т. ін.) голова́

–

розсудлива, кмітлива, тямуща людина

– Дуже він .. мені подобався, бо був добрий сусід і розумна голова

(І. Франко)

;

Ні одної сильної людини з усього роду, ні одної .. тверезої голови; чужі вина і чужі води до краю розрідили їхні мізки і душі

(М. Стельмах)

;

Скільки ж то дамоклових мечів занесено над вами, мудрі голови, а ви або смієтеся бездумно, або люто сваритеся

(В. Малик)

;

Руча́тися / ручи́тися голово́ю

див.

руча́тися

;

Сам біс (чорт) го́лову зве́рне

див.

біс

;

Сам собі́ пан (голова́, хазя́їн і т. ін.)

див.

сам

;

(42)

Сві́тла (я́сна́) голова́

а)

(у кого)

хто-небудь вміє чітко, логічно мислити

– До чого ж у вас мудра та світла голова! – Може, ви трохи й переоцінюєте мої якості, але знаходитеся близько до істини, – вклонився їй Мокроступ

(М. Ю. Тарновський)

;

Скільки золотих рук, світлих голів, вірних сердець згубив смерч війни

(із журн.)

;

б)

розумна, обізнана людина

І його

[Панаса Мирного]

життя все більш двоїться, розколюється між осоружною службою та розумовими втіхами од читання, товаришування з ясними головами та перших спроб літературної роботи

(С. Єфремов)

;

(43)

Своя́ голова́ на пле́ча́х (на в'я́зах)

у кого

–

хто-небудь самостійно повинен вирішити що-небудь і вміє відповідати за свої вчинки

– Мав би вас оце відрядити куди слід .. Одначе ні .. Зрештою, в тебе, – він звертавсь найперш до Порфира, – своя голова на плечах

(О. Гончар)

;

– Хіба, Вікторе, тепер про це з батьками торгуються? В Ониськи своя голова на в'язах

(В. Симоненко)

;

Сіда́ти (вила́зити) / сі́сти (ви́лізти) на го́лову

див.

сіда́ти

;

Скрути́ти / скру́чувати го́лову

див.

скру́чувати

;

Сме́ркло в голові́

див.

смерка́ти

;

Снува́тися в голові́ (в думка́х)

див.

снува́тися

;

Сон не йде на о́чі (в го́лову)

див.

сон

;

Спада́ти (наверта́тися, сплива́ти і т. ін.) / спа́сти (наверну́тися, спливти́, сплисти́ і т. ін.) на ду́мку (на па́м'ять, рідко в го́лову, на га́дку)

див.

спада́ти

;

Спуска́ти / спусти́ти го́лову

див.

спуска́ти

;

Сторч (на́сторч) голово́ю

див.

сторч

;

Стоя́ти в голові́

див.

стоя́ти

;

Стоя́ти на го́лову (на бага́то голі́в) ви́ще

див.

стоя́ти

;

Стримі́ти [гвіздко́м (цвя́хом, цвя́шком)] в голові́ (в па́м'яті, у мо́зку і т. ін.)

див.

стримі́ти

;

Сту́кнуло в го́лову

див.

сту́кнути

;

Су́нути (строми́ти, схили́ти і т. ін.) [свою́] го́лову в ярмо́

див.

су́нути

;

Суши́ти / ви́сушити [собі́] го́лову (мо́зок, мі́зки)

див.

суши́ти

;

Схиля́ти го́лову (схиля́тися) / схили́ти го́лову (схили́тися) в дозе́мному (низько́му, глибо́кому і т. ін.) укло́ні

див.

схиля́ти

;

Схиля́ти (хили́ти, клони́ти) / схили́ти (склони́ти) го́лову (чоло́)

див.

схиля́ти

;

Схопи́тися (ухопи́тися) / схо́плюватися за го́лову рука́ми <[Аж] за го́лову схопи́тися>

див.

схо́плюватися

;

Теса́ти кі́лля (кілки́) на голові́ (рідко на ті́мені)

див.

теса́ти

;

Трима́ти (держа́ти) / утри́мати (уде́ржати) в голові́ (в умі́)

див.

трима́ти

;

Тума́нити го́лову

див.

тума́ни́ти

;

Тума́н у голові́ [стої́ть]

див.

тума́н

;

Тьма́риться / потьма́рилося (рідко потьмари́лося) в оча́х (у голові́)

див.

тьма́ритися

;

У голові́ все йде / пішло́ о́бертом

див.

весь

;

У голові́ переки́нулося

див.

перекида́тися

;

У голові́ тумані́є (тума́ни́ться)

див.

тумані́ти

;

Укла́сти в го́лову

див.

уклада́ти

;

Ума́ (ро́зуму, голови́ і т. ін.) не прикла́сти (не приложи́ти, рідко не зібра́ти)

див.

приклада́ти

;

Усі́ ши́шки́ летя́ть (па́дають) [на го́лову]

див.

ши́шка

;

(44)

Усьому́ голова́

а)

відігравати керівну роль; бути головним у чому-небудь

– Отже, пане сотнику, вам і хазяйка: радьтесь із нею, вона всьому голова

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

– На злість жінці зроблю, щоб бачила, що поки я жию

[живу]

– я всьому голова

(М. Коцюбинський)

;

б)

основний, найважливіший, найнеобхідніший

Борщ усьому голова

(прислів'я)

;

Відомо всім, що труд людський є головою всьому

(О. Ющенко)

;

Хита́ти / похита́ти голово́ю

див.

хита́ти

;

Хміль ви́йшов (ви́летів, ви́вітрився і т. ін.) / вихо́дить (виліта́є, виві́трюється і т. ін.) з голови́

див.

хміль

;

Хміль ударя́є / уда́рив у го́лову

див.

хміль

;

Хова́ти (зарива́ти) го́лову в пісо́к

див.

хова́ти

;

Хоч голово́ю (ло́бом) об стіну́ товчи́

див.

товкти́

;

Хоч го́лову мий

див.

ми́ти

;

[Хоч] кіл (кіло́к, кілка́, кола́ і т. ін.) на голові́ теши́ (рідше теші́ть)

див.

теса́ти

;

Хоч ло́бом (голово́ю) би́йся в (об) стіну́ (в (об) мур, ріг і т. ін.)

див.

би́тися

;

Цвіркуни́ тріща́ть у голові́

див.

цвірку́н

;

(45)

Че́рез го́лову

кого, чию

–

не погодивши що-небудь із тим, хто безпосередньо має відповідати за нього

– Товаришу гвардії лейтенант, – наполягає на своєму Денис, – ви ж не можете через мою голову касувати мої накази. Наказ бойовий...

(О. Гончар)

;

Чо́рні (грозові́) хма́ри нависа́ють (збира́ються) / нави́сли (зібра́лися) [над голово́ю]

див.

хма́ра

;

Чу́хати / почу́хати поти́лицю (рідше го́лову, чу́ба, чупри́ну і т. ін.)

див.

чу́хати

;

Шкандиба́ти на го́лову

див.

шкандиба́ти

;

Шуми́ть у голові́

див.

шумі́ти

;

Ще мак [росте́ (цвіте́, схо́дить і т. ін.)] у голові́

див.

мак

;

Як (мов, ні́би і т. ін.) біда́ на го́лову

див.

біда́

;

Як (мов, ні́би і т. ін.) грім з [я́сно́го не́ба] уда́рив [над голово́ю]

див.

грім

;

Як (мов, ні́би і т. ін.) грім на го́лову

див.

грім

;

Як (мов, ні́би і т. ін.) обу́хом (до́вбнею, молотко́м) би́ти / вда́рити [по голові́ (в го́лову)]

див.

би́ти

;

Як (мов, ні́би і т. ін.) обу́хом (обу́х) [по голові́]

див.

обу́х

;

Як (мов, ні́би і т. ін.) о́ка (о́ко) [в ло́бі (в голові́)]

див.

о́ко

;

[Як (мов, ні́би і т. ін.)] посвітлі́шало (посвітлі́ло) в голові́

див.

посвітлі́шати

;

Як (мов, ні́би і т. ін.) сніг (дощ) на го́лову [з я́сно́го не́ба]

див.

сніг

;

Як (мов, ні́би і т. ін.) со́ви ночува́ли в голові́

див.

сова́

;

Як (мов, ні́би і т. ін.) холо́дний душ [на го́лову]

див.

душ

;

Як у ли́сого воло́сся [на голові́]

див.

воло́сся

;

(46)

Я́лова (слаба́) голова́

а)

(у кого)

хто-небудь нерозумний, нетямущий

Кого це ви школярем хочете зробити? Я трохи петраю .. Савка ж, синок, в мене знаєте... теє... Як би сказати – голова ялова

(В. Речмедін)

;

б)

некмітлива, нерозумна людина

Старовинна мудрість доводить, що на слабкі голови влада впливає погано

(І. Микитенко)