СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ГО́ЛО
.
Присл. до го́лий 2, 3
.
Голо і сумно дивляться на мене стіни, сердито глипають похмурі мокрі кутки
(Ю. Збанацький)
;
Голо блищала річка
(Б. Харчук)
;
// 
у знач. пред.
Нічим не вкрито, нічого немає
.
– Скрізь голо, порожньо! Ні на чому очей спинити! .. Верби в березі над течією ще стримлять, мов позабивані кілки
(І. Нечуй-Левицький)
;
Було голо і пусто в степу
(А. Головко)
;
Навколо було голо й сумно, мжичка поволi перейшла в дощ, зривався на нiч вiтер
(П. Загребельний)
.