ГО́ЇТИ
, го́ю, го́їш, недок.
1
. що.
Заліковувати ушкодження, рани на тілі
. Кликнули брата Агапіта живо, Що силу трав, які кругом росли, І соків знав таємні переміни І рани вмів гоїти, біль втишать
(І. Франко)
;Ганна Лавренко .. ввечері, добувши через доярок ложечку вершків, мастилася ними на ніч, гоїла на губах криваві тріщини
(О. Гончар)
; * Образно.
Вона пішла туди, де гоять братні рани, де на очах журба, а в серці тільки дим
(В. Сосюра)
.2
. кого, рідко.
Те саме, що лікува́ти.
Пику йому порозбивають, волосся пообривають .. Перед хазяїном відбрешеться
[Ничипір]
.. То було старий і вірить, і гоїть його(Г. Квітка-Основ'яненко)
;– Чим ти збираєшся його гоїти? – зверхньо спитав вірменин. – Та наука, що її пізнав, не дає ліку цьому чоловікові
(Валерій Шевчук)
.