СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ГО́ЖЕ
.
1
.
присл.
Гарно, добре
.
В усім були несхожі Сусіди-хлопчаки. Один поводивсь гоже, А другий – навпаки
(В. Бичко)
;
Дулардухт, хоча і жінка, управляє краєм гоже
(М. Бажан, пер. з тв. Ш. Руставелі)
.
2
.
у знач. пред.
Про сприятливі обставини; добре
.
– Пливи і не журись, небоже! Уже тобі скрізь буде гоже
(І. Котляревський)
.
3
.
у знач. пред.
Слід, годиться
.
– Любої пари не знайшов, а побратись абияк не гоже!
(Марко Вовчок)
;
Давно спарувались
[бусли],
як птиці гоже, Пір'я назносять, кладуть між віток
(А. Малишко)
;
– Хіба гоже нам на виду у чужинецьких дружинників повертати в кущі?
(О. Бердник)
.