СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ГОДО́ВАНЕЦЬ
, нця, ч., розм.
Дитина, взята на утримання; вихованець
.
[
Виборний
:]
Ви, може, чували, що як вони ще жили в Полтаві і покійний Терпило жив був, то прийняв було до себе якогось сироту Петра за годованця
(І. Котляревський)
;
// 
Людина, яка перебуває на утриманні
.
Мошко обіцявся годувати Юру до самої смерті .. Юра Шикманюк став, як кажуть гуцули, Мошковим годованцем
(І. Франко)
;
У випадку незадоволення станом утримання годованець мав право на розірвання угоди
(з наук.-попул. літ.)
;
// 
Свійська тварина
.
Вже всюди вправилась
[Мася],
тільки ще оставалось бур'яну насікти для годованців
(А. Свидницький)
;
Чабани насилу стримували своїх годованців
(П. Загребельний)
.