СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ГОДІВНИ́ЦЯ
, і, ж.
1
.
Спеціальний пристрій, куди кладуть корм для худоби, птиці і т. ін
.
Довго стояла
[Марія Василівна]
біля ставка, годувала лебедів з годівниці, навмисне влаштованої на березі
(Б. Левін)
;
У присадибному кролівництві використовують годівниці, що нагадують чашку, лоток або бункер
(з наук.-попул. літ.)
;
// 
Пристрій для підгодівлі птахів
.
Діти виготовляли штучні гніздів'я, годівниці для птахів
(з газ.)
;
// 
перен., зневажл.
Про вигідну посаду, можливість мати зиск, не докладаючи зусиль
.
Етика і мораль зводиться до боротьби за місце біля годівниці!
(С. Процюк)
;
Військова система позолоченим хомутцем, здавалось би, навічно притягнула своїх запопадливих служителів до годівниці
(з публіц. літ.)
.
2
.
рідко.
Те саме, що годува́льниця.
До грудей годівниці, убраної гарно, припало З криком дитя
(Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
;
У народі кажуть: “Земля – годівниця, але й вона їсти просить”
(з газ.)
.