ГОДИ́НОНЬКА
, и, ж.
Пестл. до годи́на
. 1
1, 4, 5Ой приїдь, приїдь, молодий козаче, Хоч на малу годиноньку
(з народної пісні)
;– Коли вже тебе пані не пускає, то тим не журись; а ось як годинонька вільна, то собі й погуляй
(Марко Вовчок)
;На родимій країноньці І при лютій годиноньці Якось легше жить
(Дніпрова Чайка)
.◇
(1)
Лиха́ (нещасли́ва) годи́нонька,
перев. зі сл.
– моя
,
наша
уживається як вигук при вираженні душевних страждань, переживань і т. ін
.А товаришки... що подумають, а село все що скаже?.. Нещаслива годинонько, безталанна моя доленько
(Панас Мирний)
;Я не боюся, тільки журюся. Ой, лиха моя годинонька! – обізвалась Соломія
(І. Нечуй-Левицький)
;Нещаслива годинонько, Що ж я наробила? Ой нащо ж я свою долю Та й занапастила
(Леся Українка)
.