СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ГОДИННИКА́Р
, я́, ч.
Фахівець, який виготовляє годинники; майстер, що їх ремонтує
.
Любив оповідати
[Чемеринський]
давні цехові історії. Про годинникаря, що зробив для свойого
[свого]
міста премудрий годинник
(І. Франко)
;
Він розшукав годинникаря, – його майстерня якраз на базарі
(Б. Харчук)
;
Я вдарив кулаком по прилавку і розбив свій годинник.., загарчав і побіг... до годинникаря
(А. Крижанівський)
.