СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ГОДИ́НА
1
, и, ж.
1
.
Одиниця виміру часу, що дорівнює 1/24 доби, або 60 хвилинам
.
Згадаю що чи що набачу, То так утну, що аж заплачу. І ніби сам перелечу Хоч на годину на Вкраїну
(Т. Шевченко)
;
Години цілі ми дивилися, як оси Серйозно повзають у селищах своїх
(М. Рильський)
.
2
.
з числ.
Відрізок часу, що дорівнює 60 хвилинам, який відраховують від півночі або від півдня
.
До 1 години сиджу за столом
(М. Коцюбинський)
;
Близько другої години ночі всі заводи й установи міста були в бойовій готовності
(В. Кучер)
.
3
.
перев. з означ.
Відрізок часу, що відводиться на урок, лекцію, певне заняття і т. ін
.
– Я таки часом шила. – На годинах “рукоділля”, як була ще гімназисткою? – подражнила її знову сестра
(Леся Українка)
;
Відрив науки від виховання, .. зменшення годин у школах на предмети, які виховують душу, і збільшення на ті, які дають технічні знання, роблять людину подобою живого робота
(А. Михайленко)
.
4
.
перев. одн., перев. з означ.
Певний період часу, певна пора, певний момент
.
Казано в середу везти новобранців по обіді. Сиджу я та дожидаю тієї години
(Марко Вовчок)
;
Любіть Україну .. в годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди!..
(В. Сосюра)
;
// 
без означ.
Добрий, сприятливий час
.
Ми оливи наливаєм Та байдуже собі співаєм – Чи то в годину, чи в напасть
(Т. Шевченко)
;
І година прийде.., буде хижий ворог під гарматний дзвін .. утікать на Київ, з Києва – в Берлін
(В. Сосюра)
.
5
.
тільки одн., у сполуч. зі сл.
недобрий
,
нещасний
і т. ін.
Важкі, скрутні обставини
.
[
Одарка
:]
Ох, чуло ж моє серце недобру годину! Всю дорогу його наче гадина яка ссала
(Панас Мирний)
;
В нещасну годину шотландський народ Кував свою ясную зброю, У першому бою розбиті були, Багато лягло головою
(Леся Українка)
;
// 
Уживається у складі проклять, недобрих побажань, мимовільної згоди в чому-небудь і т. ін.
Хай на вас лиха година вдарить
(Номис)
;
Послухав наш Рябко поради Явтуха. – Нехай тяжка йому година та лиха
(П. Гулак-Артемовський)
;
– Возьміть
[візьміть]
його... бо покину, Як батько покинув, – Бодай його не кидала Лихая година
(Т. Шевченко)
;
– Хто ж се вас так побив? – Ох! Він, Христе, він, бодай його збила лиха та нещасна година!
(Панас Мирний)
.
(1)
 
Академі́чна годи́на
навчальна година у вищих та середніх навчальних закладах тривалістю, як правило, 45 хвилин
.
Його висвячено на лицаря українізації першого розряду з оплатою академічної години один карбованець вісімдесят копійок
(В. Підмогильний)
;
Для гуртка виділено трохи коштів .. Маємо змогу збиратися двічі на тиждень. Ти, Валерію, зможеш двічі? За одну академічну годину матимеш дванадцять карбованців
(В. Петльований)
;
Вибива́ти (видзво́нювати) / ви́бити (ви́дзвонити) годи́ни (годи́ну)
Вичи́тувати / ви́читати [свої́] годи́ни
(2)
 
Годи́ни (годи́на) пік
найбільше напруження, завантаження в роботі транспорту, підприємства і т. ін
.
Вранці витрата електроенергії збільшується в кілька разів. Ще більше зростає потреба в електроенергії вечорами в години пік
(із журн.)
;
За пів годи́ни <розм. За пів годи́нки>
З пів годи́ни <розм. З пів годи́нки>
(3)
 
Коменда́нтська годи́на
викликана надзвичайними обставинами заборона з'являтися на вулицях населеного пункту без перепустки після визначеного часу
.
Надвечір, коли зайшла комендантська година і цивільному населенню ходити по вулицях було вже невільно, ми одвезли клишоногого двірника в його завулок
(Л. Первомайський)
;
Понаднормо́вий час <Понаднормо́ві годи́ни>
(4)
 
Сме́ртна годи́на
час чиєї-небудь смерті, кончини
.
– Гинемо, отче! Гинемо! – волали люди. – Смертна година наближається... Порятуй... помилуй... і захисти!
(М. Старицький)
;
Коли почула
[бабуся]
свою смертну годину, .. звеліла увечері скликати рідню
(М. Стельмах)
;
(5)
 
Ти́ха (ме́ртва) годи́на
післяобідній відпочинок, сон (перев. у дитячих садках, лікарнях, санаторіях і т. ін.)
.
Він вимагав, щоб мертвої години по обіді суворо додержували
(М. Трублаїні)
;
Після обіду в будинку відпочинку наступає тиха година
(Ю. Мокрієв)
;
(6)
 
Урядо́ві годи́ни
службові години, час роботи службовців певної установи або організації
.
Моє неуважне ставлення до своїх службових обов'язків, те, що я ніколи не одсиджував визначених для мене урядових годин, взагалі зрідка й нерегулярно з'являвся в комітеті, він сприймав як особисту для себе образу
(В. Домонтович)
.
(7)
 
Чима́лу́ годи́ну,
у знач. присл.
надто довго
.
Чималу ж я годину пересиділа, поки вийшли пани
(Марко Вовчок)
.
(8)
 
Астрономі́чна годи́на
одиниця часу, що дорівнює 60 хвилинам
.
Норми часу розраховуються, виходячи з астрономічної години (60 хвилин), крім таких видів роботи, як читання лекцій та проведення лабораторних, практичних і семінарських занять
(з навч. літ.)
.
Бий / поби́й тебе́ (його́, її́ і т. ін.) лиха́ годи́на (грім, хрест, моро́ка і т. ін.),
(9)
 
Бода́й (щоб) його́ (тебе́, її́ і т. ін.) взяла́ лиха́ годи́на <Взяла́ б його́ (тебе́, її́ і т. ін.) лиха́ годи́на>,
лайл.
уживається для вираження незадоволення, обурення ким, чим-небудь із недобрими побажаннями
.
– Грішу! – подумав Харитон. – А все оті цокотухи розворушили мої думки, згадали мені про Онисю. А, бодай вас лиха година взяла!
(І. Нечуй-Левицький)
;
Домінік був злий і на татар, і на козаків, і на панів за те, що стурбували його надаремно. “Взяла б його лиха година! Чорт напав Єремію та панів! І чом би було не помиритись з козаками? А тепер качайся в якомусь наметі під дощем та сльотою”
(І. Нечуй-Левицький)
;
(10)
 
Годи́ну в годи́ну
систематично, безперервно, постійно
.
Вони справді казково багаті, наші літературні предки! Ми вдячні їх батьківській благостині й науці, яку вони нам передають день у день, годину в годину
(з газ.)
;
Дава́ти / да́ти чи́сту годи́ну (чи́стий, святи́й спо́кій (по́кій))
(11)
 
До су́дної годи́ни <До су́дного дня>
до самої смерті, до кінця життя
.
Вони
[люди]
всі падають лицем туди, куди поривалися серцем, вони падають зіницями на схід. І лежатимуть так до судного дня
(І. Багряний)
;
– Тільки стійте вже тут весь день, а щоб стояли ви каменем до судної години
(Р. Іваничук)
;
Буду пам'ятати моє горе до судної години!
(із журн.)
;
(12)
 
З годи́ни на годи́ну
найближчим часом, дуже скоро
.
Іван Федорович як неживий ходить. Він жде сина з години на годину
(Панас Мирний)
;
Коли фронт відкотився недалеко і чути було бої, він виглядав своїх з години на годину
(Григорій Тютюнник)
;
(13)
 
Зо́ряна годи́на
:
а)
 
найсприятливіший момент, період у чиєму-небудь житті
.
Хай вони спробують вірити в свою зоряну годину, хоч один день
(В. Дрозд)
;
б)
 
найвищий ступінь піднесення, розвитку чого-небудь
.
Імпресіонізм зазнав своєї зоряної години в живописі 1880 року, а в музиці тільки на початку 90-х років
(із журн.)
;
(14)
 
К лихі́й годи́ні <У лихо́ї годи́ни>
уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь несхвалення чогось і т. ін
.
– Оце трахнув! Трохи голови не збив к лихій годині!
(Григорій Тютюнник)
;
Як вони його
[буряк]
там буртували в лихої години, .. запрівся
(Григорій Тютюнник)
;
– Та не бери ти стільки, бо підірвешся к лихій годині, Максиме
(М. Зарудний)
;
(15)
 
Лиха́ (важка́, гірка́ і т. ін.) годи́на
певний період у чиєму-небудь житті з тяжкими, несприятливими обставинами; горе, нещастя
.
Я маю храбрую
[хоробру]
дружину, Терпівших гіркую годину Од злих людей і од богів
(І. Котляревський)
;
Думи мої, думи мої, Ви мої єдині, Не кидайте хоч ви мене При лихій годині
(Т. Шевченко)
;
– Лиха година вигнала мене з батькового двору й пустила по світу бурлачкою
(І. Нечуй-Левицький)
;
В грудях билось єдине бажання: Щоб тебе не спіткало страждання, Щоб минула година лиха
(П. Грабовський)
;
От записав .. мій друг Мені свій адрес
[адресу].
У гірку годину
(М. Рильський)
;
Він
[князь]
залишив нас у таку важку годину – тож хай сам тепер дбає про себе!
(В. Малик)
;
(16)
 
Лиха́ годи́на несе́ / занесла́ (принесла́, приволокла́ і т. ін.)
кого, зневажл.
уживається для вираження незадоволення з приводу прибуття кого-небудь небажаного кудись
.
Завалували собаки у дворі. – Когось несе лиха година! – промовив він і знову принявся
[прийнявся]
за чай
(Панас Мирний)
;
Прийшов
[Осел].
А Громовик до його
[нього]
обізвавсь: “Чого це ти тут опинився? І як це ти сюди пропхавсь?” “Приволокла лиха година!”
(Л. Глібов)
;
– Піднесла ж лиха година цього Загнибіду!.. Бог його знає, чого воно світ так міниться. Здається, він тоді зовсім не такий був
(Панас Мирний)
;
І принесла-таки лиха година .. отого непросипленного п'янюгу, – зашепотів Єремія до Гризельди
(І. Нечуй-Левицький)
;
(17)
 
Лиха́ годи́на но́сить / розноси́ла
кого, зневажл.
уживається для вираження незадоволення з приводу відсутності, блукання, вештання кого-небудь десь (перев. коли на нього чекають)
.
[
Тишко
:]
Давайте вечеряти!
[
Палажка
:]
Дивись, який командир! Ти розкажи мені, де тебе носить лиха година?
(Я. Мамонтов)
;
– Так, так... Де ж уночі розноси#ла його лиха година?.. – плакалась Хівря
(Панас Мирний)
;
Ли́хо (біда́, лиха́ годи́на) його́ (її́, їх і т. ін.) зна́є
Лічи́ти (рахува́ти) дні (годи́ни, хвили́ни і т. ін.)
(18)
 
Наверну́ла лиха́ годи́на
прибув, з'явився той, із ким пов'язане яке-небудь нещастя або щось неприємне
.
Вона була козачкою вільного роду, і навернула лиха година цього Федора до їх у село
(Панас Мирний)
;
(19)
 
На яко́ї лихо́ї годи́ни,
зневажл.
навіщо, для чого
.
– І скажіть мені: на якої лихої години все добивались, щоб оту цензуру одмінити?
(Панас Мирний)
;
Не бере́ (не ві́зьме) ніщо́ (воро́жа ку́ля, лиха́ годи́на і т. ін.)
Не день не годи́ну <Не день не два>
Не лічи́ти (не рахува́ти) годи́н (хвили́н)
Нема́ (нема́є, не було́) [і] про́сві́тку (просві́тлої годи́ни)
(20)
 
Ні к лихі́й годи́ні,
зі сл.
не годиться
,
зневажл.
ні до чого, нікуди, зовсім
.
– Е, це діло ні к лихій годині не годиться!
(Григорій Тютюнник)
;
Отуди́ к лихі́й годи́ні!
(21)
 
Під серди́ту годи́ну
спересердя, у стані роздратування
.
Під сердиту годину, .. Одна
[сестра]
смиче за чуприну і товченики дає
(Л. Глібов)
;
(22)
 
Під скрутну́ годи́ну <Під скрутни́й час>
за тяжких, складних обставин
.
– А вже, кажу йому
[становому],
– у вас і служба! Та ще під такий скрутний час, як тепереньки
(Панас Мирний)
;
– Бідні люди завжди продають дівчат під скрутну годину, – додала вона і важко зітхнула
(З. Тулуб)
;
(23)
 
Поби́ла лиха́ [та нещасли́ва] годи́на
кого, заст.
хто-небудь зазнав лиха, нещастя, когось спіткало лихо, нещастя (перев. з вираженням незадоволення, розпачу і т. ін.)
.
Сопе
[Нечипір]
та мовчить, й очей, що заплили горілкою, не розведе. – Побила мене лиха година та нещаслива, – зараз гукнула на нього Пріська, – от із сим дурнем, п'яницею, волоцюгою! Де ти там у гаспида таскавсь?
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
– От побила мене лиха та нещаслива година! Сподівалася на старість спочити, – от і спочила! – закінчила стара
(Панас Мирний)
;
– Побила нас лиха година та нещаслива! Ой Боже наш милостивий та милосердний! За віщо ж нас так страшно скривдили?
(І. Нечуй-Левицький)
;
Вродиться ж таке божевільне... А, побила мене лиха година з нею. Коли б чого не наробила! Чогось аж острах мене взяв
(І. Карпенко-Карий)
;
Всі люди радіють, весело .. зустрічають велике свято. Тільки її
[Олену]
одну побила лиха година
(М. Коцюбинський)
;
(24)
 
Проби́ла годи́на
чия
настав вирішальний момент, період у чиємусь житті
.
Що ж чекає його – втікача з каторги! .. І бачив, що перед ним тяжкий шлях. Завтра прийде день і проб'є його година
(І. Багряний)
;
Про (на) чо́рний день (чо́рну годи́ну)
Су́дний день (час) <Су́дна годи́на>
(25)
 
У два́дцять чоти́ри годи́ни
за короткий час, дуже швидко, негайно і неодмінно
.
– Він дума, свиняче рило, як рештант
[арештант],
то вже не людина. А може, він кращий за тебе .. Гля-ади! як тільки дізнаюсь, я тебе .. в двадцять чотири години
(М. Коцюбинський)
;
Халі́ф (калі́ф) на час (на годи́ну)
(26)
 
Ці́лими годи́нами <Ці́лі годи́ни>
протягом тривалого часу
.
Там
[коло річки]
він цілими годинами любить сидіти
(І. Франко)
;
(27)
 
Яка́ лиха́ годи́на,
зі сл.
стукає
,
ходить
і т. ін.
, зневажл.
хто, що
.
Дев'ять годин ранку. – І яка лиха година там стукає?
(Остап Вишня)
;
Яка лиха година загнала мене сюди до цього кащенківського міста?
(В. Домонтович)
;
(28)
 
Як одна́ годи́на
дуже швидко
.
Так-то проживає Олеся, працюючи без спочину, без утоми; так і рік цілий минув, як одна година
(Марко Вовчок)
;
Тиждень минув як одна година
(І. Нечуй-Левицький)
.