СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ГО́ГІТ
, готу, ч.
Звуки, шум гоготання
.
Яскраво палали підпалені ожереди соломи по дворах, і до гуркоту бою, до дитячого вереску, іржання коней, стогону і зойків влилися тріск і гогіт вогню
(З. Тулуб)
;
Металічний лязк потонув у .. гоготі моторів, у витті пропелерів
(Іван Ле)
;
Зараз вона
[шеренга]
була схожа на темну хвилю, що з шаленим гоготом котилася згори
(М. Сиротюк)
.