СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ГОВІ́ЛЬНИК
, а, ч., рел.-церк.
Той, хто говіє
.
Дехто з говільників намагався дістати відпущення гріхів даремно, вкинувши попові в тарілку, замість п'ятака чи гривеника, звичайний ґудзик
(О. Донченко)
;
В церкві вже мало було говільників
(М. Стельмах)
.