ГНУЧКИ́Й
, а́, е́.
1
. Який легко згинається, гнеться
. Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина
(І. Нечуй-Левицький)
;З луком, з стрілами гнучкими По лісах ходив ловець
(О. Олесь)
;[
Платон
:]
Пальці хірурга мусять бути такі ж розроблені, гнучкі і чуттєві, як пальці скрипаля чи піаніста(О. Корнійчук)
;//
перен.
Здатний легко змінюватися, багатий на відтінки (про голос, мову і т. ін.)
.Широкі перспективи відкрито .. для вивчення багатої лексики і гнучкого синтаксису Шевченка
(М. Рильський)
;Вона співала романси, співала гнучким і глибоким голосом, співала про любов
(В. Домонтович)
.2
. перен.
Спроможний легко пристосовуватися до змінних обставин
. Уже закишіли змії підступності й злоби. Мечем не візьмеш їх, а тільки гнучкою мислю
(Р. Іваничук)
;Цього разу щодо моєї скромної й направду аполітичної особи було вигадано цілий план – гнучкий і багатоступеневий
(Ю. Андрухович)
.