СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-13(А-ПОКІ́РНО)
?
АБОЛІ́ЦІЯ
, ї, ж., юр.
1
.
Скасування закону, рішення, угоди.
У рієлтерській практиці аболіцією називають скасування раніше зафіксованої домовленості про угоду
(з наук. літ.)
.
2
.
Ліквідація посади
.
3
.
Припинення розслідування кримінальної справи на стадії, коли вина юридично ще не доведена
.
У сучасних демократіях право аболіції належить главі держави або парламенту
(з наук.-попул. літ.)
;
Якщо помилування є пом'якшенням або скасуванням уже винесеного судом вироку, то аболіція передбачає припинення кримінальної справи, коли вина ще юридично не доведена
(із журн.)
.
4
.
Відновлення честі та достоїнства – публічне офіційне спростування наклепу
.