ГНУ́ТИСЯ

, гну́ся, гне́шся, недок.

Набирати зігнутої, дугоподібної форми; згинатися

– В руках його дужих весла аж гнуться...

(М. Коцюбинський)

;

Гнеться вудлище дугою

(М. Рильський)

;

Згинати, нахиляти свою верхню частину

Гай шепоче, гнуться лози В яру при дорозі

(Т. Шевченко)

;

Вітер, що ущух був в обід, зривався тепер наново. І знов скрипіло, мов стогнало, гілля і гнулися старезні дерева

(Б. Лепкий)

;

Коли поспіє виноград – Додолу гнуться ніжні віти...

(М. Рильський)

;

Прогинатися під дією ваги; вгинатися

Аустерліцький міст гуркотить і гнеться під такою кількістю коней

(Ю. Яновський)

;

* Образно.

Кобзар вшкварив, а козаки – Аж Хортиця гнеться – Метелиці та гопака Гуртом оддирають

(Т. Шевченко)

Мати властивість згинатися

Гни тоді дерево, коли гнеться .. Як воно молоде

(Номис)

;

Старі одублі

[одубілі]

пальці, неначе граблі, не слухались і не гнулись

(І. Нечуй-Левицький)

перен.

Підкорятися кому-небудь, чиїйсь волі

Коли б ми всі до одного горнулись, Під нами б і царі, й народи гнулись

(П. Куліш)

;

– Не гнувся і гнутися не буду! – гордо казав він. – Не буду рабом!

(В. Підмогильний)

;

Виражати покірність; запобігати, підлещуватися

П'ять довгих років старанно й сумлінно прислуговував він пану Бжеському, гнувся, терпів грубі жарти і знущання примхливого пана

(З. Тулуб)

;

Хіба ж ти людина? Бузувір, та й більш нічого, – в який уже раз повторив у думці Данило. – Та не один мовчить, і гнеться перед тобою, і годить тобі, неначе лихій болячці

(М. Стельмах)

Бути в зігнутому стані; корчитися

– Одні сплять, а ті гнуться на підлозі, кулаки в голови кладуть

(А. Хижняк)

;

Пасажири перших двох класів ніжилися в чистих, охайних каютах без шуму-гаму й штовханини і, ясна річ, гнулися не на власних клунках

(В. Чемерис)

Не згоджуватися, ухилятися від чого-небудь

– У кого .. ти хліба позичила? – У Микити у Румая. – Довго, мабуть, гнувся – не давав?

(Марко Вовчок)

[Аж] гілля́ гне́ться

див.

гі́лля́

◇

(1)

Гну́тися в три біди́

–

бути дуже згорбленим

Дідусь сивенький нам зустрівсь, Весь гнеться в три біди

(П. Грабовський)

;

(2)

Гну́тися (згина́тися) / зігну́тися в дугу́ (в три поги́белі)

перед ким

а)

плазувати, запобігати перед ким-небудь, виявляючи покірність

Гнешся ти перед усякою поганню в дугу, аби тілько верховодити над іншими!

(П. Куліш)

;

Реєстровий гетьман Сава Кононович .. гнеться заледве не в дугу й простягає до воєводи короткі руки, наче підносить йому на тарелі фортецю

(В. Чемерис)

;

Шатай-Мотай згинався в три погибелі перед сильними, обдирав і грабував слабих

(з наук. літ.)

;

б)

робити, виконувати що-небудь непосильне, неймовірне

Турн з серця скреготав зубами, Що в кріпості всі ні гу-гу; А стін не розіб'єш, лобами, З посилку гнися хоть в дугу

(І. Котляревський)