СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ГНО́МОН
, а, ч.
1
.
Старовинний астрономічний інструмент – вертикальний стрижень, що відкидає на горизонтальну поверхню тінь, за довжиною і напрямом якої визначають висоту Сонця й азимут
.
У давнину за допомогою гномона визначали нахил екліптики до екватора й географічну широту місця
(з наук.-попул. літ.)
;
Складається годинник із забитого прямо в стіну похилого металевого стрижня – гномона з кронштейном і шкали
(із журн.)
.
2
.
Сонячний годинник, що діє за допомогою цього інструмента
.
За тінню, яка відкидалась від стовпа на циферблат, визначали час дня. Такий годинник називали гномоном
(з наук.-попул. літ.)
.